Як передбачити безболісне розірвання договору: поради для бізнесу

Укладання договору – це лише перший крок у ділових відносинах. Однак іноді настає момент, коли співпрацю потрібно припинити. Важливо заздалегідь передбачити механізми розірвання договору, щоб уникнути суперечок, фінансових втрат і юридичних ризиків. У цій статті ми розповімо, як правильно скласти договір, щоб полегшити його розірвання, і що робити, якщо процедура припинення співпраці не передбачена в документі.

Як передбачити можливість розірвання договору ще на етапі його укладання?

Щоб уникнути складнощів у майбутньому, варто відразу прописати в договорі порядок його розірвання. Основні моменти, які слід включити:

1. Необхідно визначити умови (підстави) для розірвання

Як правило, цивільне законодавтство дозволяє сторонам встановити порядок розірвання договору в самому договорі. Договір може передбачати кілька підстав для припинення дії:

• За згодою сторін – простий і безконфліктний спосіб (цей пункт принаймні зобов'язує сторони сісти за стіл переговорів для погодження розірвання договору).
• За ініціативою однієї сторони: з і без підстав. 

1. "без підстав": достатньо бажання однієї сторони і повідомлення про розірвання в порядку, визначеному договором.
2. "з підставами": наприклад, у разі незначного або істотного порушення зобов’язань іншою стороною, настання певних обставин тощо (зазначимо, що законодавство як правило вимагає "істотного" порушення договору, але сторони можуть погодити, що навіть на перший погляд незначне порушення може стати підставою розірвання, адже саме для цього договору для сторін воно було суттєвим).

1. Порушення умов договору однією із сторін не завжди є підставою для його розірвання

(Постанова Великої палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18)

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним вважається таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом на власний розсуд. Критеріями такої оцінки, як правило, є:

- «значна міра» позбавлення сторони того, на що вона очікувала при укладенні договору

- розмір завданої порушенням шкоди (при цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору)

- співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати сторона в разі належного виконання договору.

Наприклад, розглядаючи справу № 910/2861/18 про розірвання інвестиційного договору, Велика палата Верховного суду прийшла до висновку, що несплата інвестиційних внесків не є істотним порушенням такого договору.

Зокрема, в Постанові від 16.02.2021 Велика палата зазначила: "Істотне порушення умов договору щодо не передання замовником земельної ділянки як будівельного майданчика та несплати інвестиційного і пайового внесків відсутнє. Адже забудовник здійснив спірне будівництво на земельній ділянці, яка передана в постійне користування інвестору, та ввів об`єкт нерухомості в експлуатацію. Викладене вказує й на відсутність шкоди, завданої забудовнику, адже останній не позбавилося того, на що розраховував при укладенні договору та досягнув його мети".

Тобто Велика палата вважає, що єдиною метою та покликанням забудовника є будівництво, яке він має здійснювати навіть за відсутності фінансування. При цьому право власності на збудований об'єкт йому не належатиме, оскільки власником такого об'єкту може бути лише користувач земельної ділянки, на якій цей об'єкт побудовано. Навіть, якщо такий землекористувач не інвестував в будівництво і жодним чином не переймався будівельним процесом. Справедливість висновків Великої Палати сумнівна, проте такі висновки відтепер мають застосовуватись під час вирішення аналогічних спорів (Наталія Мисник, старший юрист юридичної фірми "Астерс").

• Через форс-мажор – війна, природні катастрофи, зміни в законодавстві тощо.

2. Конкретизація порядку розірвання дозволить уникнути судових спорів і заощадити кошти на їх супровід

Варто чітко прописати:

• Як повідомляти іншу сторону – письмово, через e-mail або за допомогою електронного документообігу (наприклад, через платформу InstaDoc).
• Термін повідомлення – зазвичай це 14, 30 або 60 днів, але дозволяється і негайне припинення.
• Наслідки розірвання – хто і як зобов’язаний закрити фінансові розрахунки, компенсувати витрати/ збитки повернути документи, обладнання. повернути або знищити конфіденційну інформацію тощо.

3. Штрафи та компенсації дисциплінують сторони

Особа, яка не виконала або неналежним чином виконала зобов’язання, зобов’язана відшкодувати всі завдані збитки, включаючи реальні втрати та упущену вигоду.

Збитки включають:

• Прямі збитки – ті, що виникли безпосередньо внаслідок порушення договору.
• Непрямі (опосередковані) збитки, якщо вони були передбачувані на момент укладення договору.

Якщо в договорі передбачено штрафні санкції (неустойку), постраждала сторона має право вимагати сплати заздалегідь встановленої суми без необхідності доводити фактичні збитки. Однак суд може зменшити розмір неустойки, якщо вона явно є надмірною.

Компенсація збитків може здійснюватися:

• Шляхом натурального виконання – наприклад, наданням аналогічних послуг або товарів.
• Грошовою компенсацією – виплатою відповідної суми.

Як правило, ці принципи застосовуються в більшості юрисдикцій.

3.1. Якщо в договорі не передбачено, чи можна стягувати одночасно неустойку і збитки?

Відповідно до Цивільного кодексу України (ЦКУ), якщо в договорі не передбачено, чи можна стягувати одночасно неустойку і збитки, слід керуватися загальними нормами законодавства.

Згідно з ст. 624 ЦКУ, якщо договір не містить конкретних положень щодо поєднання неустойки та відшкодування збитків, застосовуються такі правила:

1. Неустойка (штраф, пеня) є способом забезпечення виконання зобов’язань.
2. Якщо договором не встановлено інше, кредитор може вимагати або:
   • тільки сплату неустойки (штрафу чи пені);
   • або відшкодування збитків у частині, що не покрита неустойкою.

Тобто за загальним правилом неустойка і збитки не підлягають стягненню разом у повному обсязі. Однак кредитор може вимагати відшкодування збитків у частині, що перевищує розмір неустойки.

4. В який момент договір вважається розірваним, якщо він розривається в односторонньому порядку?

Договір можна розірвати в односторонньому порядку лише у випадку, якщо це передбачено цим договором. В іншому випадку, якщо одностороння відмова договором не передбачена і якась зі сторін не погоджується на його розторгнення, це питання має вирішуватись у судовому порядку.

Тобто, моментом розірвання договору в односторонньому порядку є:

• Наступний день після закінчення строку, який передбачений в договорі після отримання іншою стороною повідомлення про розірвання договору (якщо можливість розірвання договору в односторонньому порядку встановлена договором).
• Момент, коли сторона, яка розриває договір, отримала відповідь на своє повідомлення із погодженням розірвати договір (якщо договір не передбачає можливість одностороннього розірвання договору).
• День набуття чинності судового рішення про розірвання договору.

Що робити, якщо договір не містить умов розірвання?

Якщо в договорі не зазначено порядок розірвання, доведеться керуватися загальними нормами законодавства.

1. Загальні правила розірвання договорів

Залежно від типу договору, можуть застосовуватися такі правила:

• Договір може бути розірваний за згодою сторін (потрібен договір про розірвання або обмін офіціними листами).
• Якщо одна сторона порушує умови договору, інша має право його розірвати, направивши письмове повідомлення.
• Деякі види договорів можуть бути припинені лише через суд.

2. Як діяти в разі порушення договору іншою стороною?

Якщо контрагент порушує умови договору, слід діяти поступово:

1. Надіслати повідомлення про порушення – описати, які умови були порушені, і дати строк для їх виправлення.
2. Надіслати офіційне повідомлення про розірвання договору – у разі невиконання вимог у встановлений термін.
3. Фіксувати всі документи, документувати витрати та листування – це може знадобитися для судового захисту.

3. Судове розірвання договору

Якщо інша сторона не погоджується на припинення співпраці, залишається можливість звернення до суду. Для цього потрібно мати:

• докази порушення договору;
• копії всіх офіційних листів і повідомлень;
• документи, що підтверджують витрати (інвойси і підтвердження платежів)
• документи, що підтверджують взаємні фінансові розрахунки.

Як полегшити розірвання договору за допомогою електронного документообігу?

Платформа InstaCo допомагає зробити процес розірвання договору швидким і зручним:

• дозволяє автоматизувати обмін повідомленнями про порушення та припинення договору;
• надає юридично значущі шаблони договорів із правильно прописаними умовами розірвання;
• забезпечує юридично підтверджену фіксацію всіх дій, що важливо у разі спорів.

Щоб уникнути проблем із розірванням договору, слід заздалегідь передбачити в ньому чіткий механізм припинення співпраці. Якщо ж цього не зроблено, доведеться діяти відповідно до законодавства: надсилати письмові повідомлення, доводити збитки та, за необхідності, звертатися до суду.

Корисні шаблони

Повідомлення про розірвання договору оренди замельного паю (укр), Україна

Повідомлення про порушення договору (укр, універсальний)

Угода про розірвання проста, без подальших зобов'язань та компенсацій (англійська, універсальна)

Повідомлення про розірвання договору (укр-англ, універсальне)

Використання InstaCo спрощує управління договірними відносинами та мінімізує ризики, пов’язані з їхнім розірванням. Переконайтеся самі – спробуйте InstaDoc для ефективного електронного документообігу.