Чим можна формувати статутний капітал ТОВ
ТОВ має сформувати статутний капітал. Це грошовий фундамент будь-якої компанії. Він виступає свого роду гарантією виконання зобов'язань перед клієнтами.
Поняття «статутний капітал» означає суму вкладів, які учасники погодилися віддати товариству при його створенні для формування мінімального розміру власності товариства (колишня ст. 87 ГКУ, яку виключено на підставі Закону № 2275-VIII від 06.02.2018). Ці вклади є оборотними коштами товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
Формування статутного капіталу можливе трьома способами:
-
грошовим (готівкові й безготівкові кошти);
-
майновим (обладнання, цінні папери, нерухоме майно, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності тощо);
-
змішаним (грошовий в сукупності з майновим).
Чи можна формувати статутний капітал борговими зобов'язаннями?
Згідно із ч. 1 ст. 190 ЦКУ майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону про товариства товариство не може надавати позику для оплати вкладу учасника або поруку за позиками, кредитами, наданими третьою особою для оплати його вкладу.
Таким чином, не можуть бути вкладом до статутного капіталу господарського товариства майнові права, що виникають у відносинах позики товариства з його засновником на підставі цінного паперу — векселя.
Водночас законодавство не містить заборони щодо формування статутного капіталу товариства шляхом внесення грошових коштів, отриманих учасником у формі поворотної фінансової допомоги не від такого товариства, а від іншої особи.
Чим не можна формувати статутний капітал?
У ст. 86 ГКУ закріплено заборону використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства такі об’єкти:
- бюджетні кошти;
- майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації;
- майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.
Однак перелік винятків, наведених у ст. 86 ГКУ, не є вичерпним.
Згідно зі ст. 178 ЦКУ не можуть бути внесками об’єкти цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об’єкти, вилучені із цивільного обороту), а також об’єкти, які можуть належати лише певним учасникам обороту чи перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об’єкти, обмежено оборотоздатні).
Особливу увагу слід приділити спеціальному законодавству, яке нерідко містить згадки про конкретні об’єкти цивільних прав, що заборонено вносити до статутного капіталу ТОВ.
Наприклад: згідно з п. 14 р. X «Перехідних положень» Земельного кодексу України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше ніж 1 січня 2020 року, було заборонено внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств, ознак з 1 липня 2021 року дозволено (Закон про внесення змін до деяких НПА)
Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких узяли участь усі (!) учасники товариства. Під час створення товариства таку оцінку визначає рішення засновників про створення товариства (ч. 3 ст. 13 Закону № 2275).
Аналогічним чином це питання врегульоване ч. 2 ст. 115 ЦКУ. Щоправда, з невеликим уточненням: у випадках, установлених законом, грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства підлягає незалежній експертній перевірці.
Розмір статутного капіталу
Станом на сьогодні відсутні будь-які законодавчі вимоги щодо розміру статутного капіталу для більшості товариств, окрім винятків, передбачених законодавством.
Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).
Сума статутного капіталу має бути зафіксована в установчих документах товариства, разом із зазначенням розмірів частки кожного з учасників (яка може додатково визначатися у відсотках) (згідно З законом про товариства в статуті не обов'язково, згідно ГКУ - обов'язково, колізія: застосовується більш специфічний закон і закон, який прийнятий пізніше)..
Сторони мають право на власний розсуд вирішити, який розмір статутного капіталу матиме товариство.
Водночас засновники повинні зважати на те, що за усталеною практикою статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, а це гарантує інтереси його кредиторів. Тому закономірно — чим більшим буде статутний капітал ТОВ, тим безпечнішою з ним буде співпраця для контрагентів.
Погоджений засновниками розмір статутного капіталу повинен бути закріплений в установчому документі — статуті ТОВ (ч. 4 ст. 57 ГКУ).
Підтвердженням факту внесення майна до статутного капіталу можуть бути акт приймання-передачі майна, вручення коносамента чи іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Водночас оскільки право власності на нерухомість виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2 ст. 3 Закону № 1952), якщо вкладом засновника визначено будівлю чи земельну ділянку, датою внесення відповідного майна до статутного капіталу вважатиметься дата внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про зміну власника.
ТОВ зобов’язане підтримувати наявність активів вартістю, не меншою за розмір статутного капіталу.
Строки внесення вкладів учасниками (строки формування статутного капіталу)
Статтею 14 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII передбачено обов'язок учасника товариства при формуванні статутного капіталу «повністю (з)робити свій внесок протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом». Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Вищезгаданим Законом передбачено і заходи, що мають вживатися якщо учасник прострочив внесення вкладу, зокрема:
-
виконавчий орган товариства має надіслати учаснику товариства письмове попередження про прострочення та встановити додатковий строк для погашення заборгованості, що не може перевищувати 30 днів;
-
якщо учасник товариства не (з)робити внесок для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати Загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:
1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;
2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;
3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;
4) про ліквідацію товариства.
Корисні шаблони
Рішення про заснування товариства (один учасник)
Протокол про створення товариства з обмеженою відповідальністю
Статут товариства з обмеженою відповідальністю (другий варіант), (укр), Украіна
Статут / Рішення / Протокол / Структура для новостворюваного товариства, Україна
Договір про надання поворотної фінансової допомоги, універсальні сторони (укр), Україна
Договір позики між фізичними особами (англ), універсальний!!
Договір позики/Loan agreement (позика від нерезидента)
Договір позики (фінансова допомога) (укр, англ, укр-англ), універсальний
Договір позики (між нерезидентами), (англ-укр), (англ), універсальний
Договір позики з нерезидентом (укр-англ), Україна
Цитування:
https://www.ebskiev.com/ustavnyj-kapital-ooo-pravila-formirovaniya/#:~:text=1%2C%202%20%D1%81%D1%82.,%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BA%D1%83
Дата публікації: 12.05.2024