Договір комісії як один з видів посередницьких договорів (+ шаблон Договору комісії на імпорт рекламних, інформаційних та організаційних послуг)

Одним з видів посередницьких договорів, поряд із агентським договором та договором доручення, є договір комісії.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 ЦК України).

Отже, сторонами договору комісії є комітент і комісіонер. Ними можуть бути будь-які юридичні та фізичні особи. Водночас, не є стороною комісії третя особа, із якою комісіонер укладає правочини на користь комітенту.

Істотними умовами договору комісії, як і будь-якого іншого господарського договору, відповідно до ст. 180 ГК України, є предмет, ціну та строк дії договору. 

Водночас, істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ч. 3 ст. 1012 ЦК УКраїни).

Тобто, предметом договору комісії є вчинення комісіонером одного чи кількох провочинів від свого імені, але за рахунок та за дорученням комітента.

При цьому, слід зауважити, що відповідно до ст. 1014 ЦК України, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

Ціна договору комісії (комісійна плата) врегульована у ч. 1 ст. 1013 ЦК України, відповідно до якої, комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Також, Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії (ч.ч. 2 - 5 ст. 1013 ЦК України).

Окрім цього, комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали (ст. 1024 ЦК України).

Також, комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові (ст. 1020 ЦК України).

Строк договору комісії. Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку (ч. 1 ст. 1012 ЦК України).

Форма договору комісії. За загальним правилом договір коміісії вчиняється у простій письмовій формі (ст. 208 ЦК України), проте сторони можуть за своєю волею можуть вчинити такий правочин і у нотаріальній офрмі (ч. 4 ст. 209 ЦК України).

Інші умови договору комісії.

Звіт комісіонера. Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим (ст. 1022 ЦК України).

Як бачимо, звіт є обов'язковим у відносинах між комісіонером та комітентом. Форма звіту та строки подання звіту законодавством не регламентуються, тому сторони можуть встановлювати строки та форму звіту на власний розсуд. Проте, із визначення поняття первинний бухгалтерський документ (п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995  № 88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за №168/704), слідує, що звіт комісіонера є первинним документом, тому у звіті треба зазначати обов'язкові реквізити, згідно із п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995  № 88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за №168/704 та ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". 

Відступ від вказівок комітента. Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим (ст. 1017 ЦК України).

Субкомісія.

За згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов'язки комітента. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента. Комітент не має права без згоди комісіонера вступати у відносини з субкомісіонером (ст. 1015 ЦК України).

Цікавим є виконання договору, укладеного комісіонером з третьою особою.

Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере). У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи (ч. ч. 3, 4 ст. 1016 ЦК України).

Право власності на придбане комісіонером майно.

Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦК України). Проте, комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові. У разі оголошення комітента банкрутом комісіонер вважається заставодержателем притриманої ним речі (ст. 1019 ЦК України). В той же час, комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента (ст. 1021 ЦК України).

Права сторін на відмову від договору комісії.

На відміну від агентського договору, комітент має право відмовитися від договору комісії (ч. 1 ст. 1025 ЦК України).

Законом можуть бути встановлені особливості договору комісії щодо окремих видів майна (ст. 1028 ЦК України).

Відповідно ж до ст. 1026 ЦК України, комісіонер має право відмовитися від договору комісії лише тоді, коли строк не встановлений договором. Комісіонер повинен повідомити комітента про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів. Комісіонер, який відмовився від договору комісії, повинен вжити заходів, необхідних для збереження майна комітента.

Більш детально про інший вид посередництва - агентський договір, Ви можете ознайомитись у статті за посиланням. Більш детально про інший вид посередництва договір доручення, буде у наступних статтях InstaDoc.

Заповнити Договір комісії для імпорту рекламних, інформаційних та організаційних послуг українською та англійською мовами можна за посиланням. Договір буде заповнено автоматично даними, якщо вести реєстр своїх контрагентів в системі електронного документообігу ІнстаДок.