УКР
ENG
POL

Як споживачу захистити свої права при купівлі товарів (+шаблони скарг)

Передусім, слід зрозуміти, що купуючи будь-який товар у магазині, супермаркеті чи навіть через Інтернет, ми укладаємо договір роздрібної купівлі-продажу, який регулюється Цивільним кодексом України (Розділ III ОКРЕМІ ВИДИ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ, підрозділ 1 ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, Глава 54 КУПІВЛЯ-ПРОДАЖ § 2. Роздрібна купівля-продаж).

Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним (ч. 2 ст. 698 ЦК України), тобто продаж здійснюється будь-якій особі, яка звертається, умови такого договору є однаковими для усіх осіб. Такий договір, як правило, є усним. Підтвердженням вчинення такого договору є квитанція, товарний чи касовий чек, квиток, талон, розрахунковий документ (п. 7 ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів). Отже, наявність вказаних документів в оригіналі є необхідним для звернення щодо захисту прав споживачів.

Купівля в інтернет-магазинах, через соціальні мережі тощо також є договором роздрібної купівлі-продажу і на них розповсюджуються усі положення про правила роздрібної торгівлі та захист прав споживачів.

Споживач може захистити свої права:

  • пред'явивши вимогу продавцеві, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача (на свій вибір);
  • звернутись зі скаргою до органів, що здійснюють захист прав споживачів (територіальні  органи Держспоживслужби); 
  • звернутись до суду.


Куди звертатись, щоб захищати свої права споживач може обирати самостійно або використовувати поступово усі три способи захисту своїх прав, звернувшись, наприклад, спочатку із вимогою (заявою) до магазину, де було придбано товар, потім - зі скаргою до територіального управління Держспоживслужби, а вже потім - до суду.


Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

 

При обранні судового способу захисту, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

 

Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 22 ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів").

Споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на (ст. 4 ЗУ "Про захист прав споживачів"):

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";

4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";

5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;

6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Способи захисту прав споживача, який придбав товар залежать від того, чи придбано товар належної якості, чи неналежної.

 

Права споживача у разі придбання ним товару НЕналежної якості

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати (ч. 1 ст. 8 ЗУ "Про захист прав споживачів):

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті (ч. 3 ст. 8 ЗУ "Про захист прав споживачів").

Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу (ч. 11 ст. 8 ЗУ "Про захист прав споживачів").

Водночас, гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг (п. 5 ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів").

Виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами чи договором. Гарантійний строк на комплектуючі вироби повинен бути не менший, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукці (ч.ч. 1, 2 ст. 7 ЗУ "Про зазист прав споживачів").

Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги (ч. 5 ст. 8 ЗУ "Про захист прав споживачів").

За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторінУ разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред'явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) інші вимоги, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої цієї статті (ч. 6 ст. 8 ЗУ "Про захист прав споживачів").

Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не провадиться. Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості перерахунок вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться виходячи з його вартості на час обміну, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості на час купівлі. При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів (ч. 7 ст. 8 ЗУ "Про захист прав споживачів").

У разі придбання споживачем непридатного харчового продукту продавець зобов’язаний замінити його на харчовий продукт, який є придатним до споживання, або повернути споживачеві сплачені ним кошти (ч. 8 ст. 8 ЗУ "Про захист прав споживачів")..

При пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк. На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару. При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину обчислюється починаючи від дня видачі споживачеві товару після ремонту (ч.9 ст. 8 ЗУ "Про захист прав споживачів").

Така сама норма містить в ч. 5 ст. 709 ЦК України, за кожний день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару.

Споживач має право пред'явити виробнику (продавцю) вимогу про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного строку. Ця вимога може бути пред'явлена протягом установленого строку служби, а якщо такий не встановлено - протягом десяти років, якщо в товарі було виявлено недоліки (істотні недоліки), допущені з вини виробника (ч.10 ст. 8 ЗУ "Про захист прав споживачів"). 

 

Права споживача при придбанні товару належної якості

Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням (абз. 1 ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про захист прав споживачів").

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем (абз. 2 ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про захист прав споживачів").

Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти (абз. 3 ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про захист прав споживачів").

Перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню) з підстав, зазначених у цій статті, затверджується Кабінетом Міністрів України (абз. 4 ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про захист прав споживачів").

Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару (ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про захтст прав споживачів").

При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів (ч. 3 ст. 9 ЗУ "Про захист прав споживачів").

Отже, по-перше, у разі порушення прав, споживач (на свій вибір) має право звернутись до продавця, виробника або підприємства, що задовольняє такі вимоги за місцезнаходженням споживача.

По-друге, споживач може захистити свої права, звернувшись зі скаргою до Держспоживслужби України або її територіальних органів. Така скарга має бути письмово викладена та до неї додаються підтверджуючі документи, що підтверджують вчинення договору роздрібної торгівлі (чек, квитанція тощо).

Скласти скаргу про захист прав споживачів можно он-лайн на сайті Instaco за посиланням. Зазначену скаргу можливо використати, якщо магазин не усунув недоліки протягом гарантійного строку.

Водночас, слід зауважити, що не буде розглянуто скаргу без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (ч.1 ст. 8 ЗУ "Про звернення громадян").

По-третє, споживач має право звернутись до суду. 

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав (ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів").

 

Як захищати свої права споживач може обирати самостійно або використовувати поступово усі три способи захисту своїх прав, звернувшись, наприклад, спочатку до магазину, де було придбано товар, потім - зі скарггою до територіцального управління Держспоживслужби, а вже потім - до суду.

Зображення (freepik.com)

Продиктуйте текст для пошуку
Готово