УКР
ENG
POL

Питання оподаткування фермерських господарств (ФГ) + шаблон статуту фермерського господарства + шаблон рішення (протоколу) про створення фермерського господарства

Нагадаємо, що фермерське господарство (ФГє формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Відносини, пов'язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами (ст. 114 Господарського кодексу України).

Оскільки фермерське господарство, згідно ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарсмтво", є формою підприємницької діяльності громадян, отже ФГ є суб'єктами оподаткування.

Оподаткування фермерського господарства провадиться у порядку, встановленому законом (ст. 31 ЗУ "Про фермерське господарство").

Водночас, оподаткування фермерського господарства провадиться у порядку, встановленому законом (ст. 31 ЗУ "Про фермерське господарство").

Як відомо, ФГ може бути створене у вигляді юридичної особи чи без статусу юридичної особи. Отже, питання оподаткування розглянемо саме в розрізі цих двох форм ФГ

ФГ зі статусом юридичної особи

 ФГ без статусу юридичної особи

Загальна система оподаткування

Оподаткування доходів

Платниками податку - резидентами є суб’єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

стаття 133.1 Податкового кодексу України

Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

стаття 177.1 Податкового кодексу України

Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

стаття 136.1 Податкового кодексу України

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

стаття 167.1 Податкового кодексу України

Базою оподаткування є грошове вираження об’єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

стаття 135.1 Податкового кодексу України

Об’єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

стаття 134.1 Податкового кодексу України

База оподаткування - це фізичний, вартісний вираз обєкта оподаткування

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

стаття 177.2 Податкового кодексу України

ЄСВ

Платниками єдиного внеску є:

1) роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань);

фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

5-1) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Стаття 4 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

 

Водночас,  відповідно до ЗУ "Про державну підтримку сільського господарства України" передбачена додаткова фінансова підтримка сімейних фермерських господарств

Крім передбачених цим Законом видів підтримки, сімейним фермерським господарствам, які зареєстровані платниками єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України, надається додаткова фінансова підтримка через механізм доплати на користь застрахованих осіб - членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі:

0,9 мінімального страхового внеску - перший рік;

0,8 мінімального страхового внеску - другий рік;

0,7 мінімального страхового внеску - третій рік;

0,6 мінімального страхового внеску - четвертий рік;

0,5 мінімального страхового внеску - п’ятий рік;

0,4 мінімального страхового внеску - шостий рік;

0,3 мінімального страхового внеску - сьомий рік;

0,2 мінімального страхового внеску - восьмий рік;

0,1 мінімального страхового внеску - дев’ятий та десятий роки.

Така фінансова підтримка надається за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України, в тому числі за рахунок коштів, які спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників відповідно до пункту 42 розділу VI Бюджетного кодексу (стаття 13-1.1 ЗУ "Про державну підтримку сільського господарства України").

Норми пункту 13-1.1 цієї статті можуть бути застосовані кожним з членів сімейного фермерського господарства, в тому числі головою, один раз (стаття 13-1.2 ЗУ "Про державну підтримку сільського господарства України").

Фінансова підтримка надається зазначеному у цій статті сімейному фермерському господарству виключно за умови, що його голова сплачує за себе та за кожного з членів свого фермерського господарства (якщо вони не підлягають страхуванню на інших засадах) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі, не меншій за:

0,1 мінімального страхового внеску - перший рік;

0,2 мінімального страхового внеску - другий рік;

0,3 мінімального страхового внеску - третій рік;

0,4 мінімального страхового внеску - четвертий рік;

0,5 мінімального страхового внеску - п’ятий рік;

0,6 мінімального страхового внеску - шостий рік;

0,7 мінімального страхового внеску - сьомий рік;

0,8 мінімального страхового внеску - восьмий рік;

0,9 мінімального страхового внеску - дев’ятий та десятий роки.

Порядок надання передбаченої цією статтею фінансової підтримки визначається Кабінетом Міністрів України. (стаття 13-1.3 ЗУ "Про державну підтримку сільського господарства України").

Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб - членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджений постановою Кабінету Міністрів України постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р. № 565.

База нарахування єдиного внеску (Стаття 4 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування")

Єдиний внесок нараховується:

1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

(Стаття 4 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування")

Військовий збір

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України).

Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України).

 Об'єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

-  іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

(ст. 163.1 Податкового кодексу України)

Спрощена система оподаткування

Оподаткування доходів
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць (ст. 293.2 Податкового кодексу України):
 

єдиний податок групи 2 групи

не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати

Військовий збір не сплачується (виходячи з аналізу п.п.165.1.36 ст. 165 Податкового кодексу України).

ЄСВ сплачується (див.інфо вище)

єдиний податок групи 3 групи зі сплатою ПДВ

3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом

військовий збір та ЄСВ на загальних умовах (див.інфо вище)

ПДВ Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах 20 відсотків (ст. 193.1 Податкового кодексу України).

 

 

 

єдиний податок групи 3 групи без сплати ПДВ

5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

військовий збір та ЄСВ сплачується на загальних умовах (див.інфо вище)

 

єдиний податок групи 3 групи зі сплатою ПДВ

3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом

Військовий збір не сплачується (виходячи з аналізу п.п.165.1.36 ст. 165 Податкового кодексу України).

ЄСВ сплачується на загальних умовах (див.інфо вище)

ПДВ Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах 20 відсотків (ст. 193.1 Податкового кодексу України).


єдиний податок групи 3 групи без сплати ПДВ

5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Військовий збір не сплачується (виходячи з аналізу п.п.165.1.36 ст. 165 Податкового кодексу України).

ЄСВ сплачується на загальних умовах (див.інфо вище)

єдиний податок групи 4 групи (сільськогосподарські товаровиробники)

юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (підпункт а підпункту 4 ст. 291.4 Податкового кодексу України).

Розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) - 0,95;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,57;

- для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,57;

- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,19;

- для земель водного фонду - 2,43;

- для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, - 6,33.

Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.

(ст. 293.9 Податкового кодексу України)

Військовий збір сплачується загальних умовах (див.інфо вище)

ЄСВ сплачується, але передбачена пільга (див.інфо вище)

 

єдиний податок групи 4 групи (сільськогосподарські товаровиробники)

фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог:

здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

не використовують працю найманих осіб;

членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;

площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

(підпункт б підпункту 4 ст. 291.4 Податкового кодексу України)

Розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) - 0,95;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,57;

- для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,57;

- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,19;

- для земель водного фонду - 2,43;

- для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, - 6,33.

Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.

(ст. 293.9 Податкового кодексу України)

Військовий збір не сплачується (виходячи з аналізу п.п.165.1.36 ст. 165 Податкового кодексу України).

ЄСВ сплачується, але передбачена пільга (див.інфо вище)

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (ст. 292-1.1 Податкового кодексу України).

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю (ст. 292-1.2 Податкового кодексу України).

Податок на землю

Платниками податку є (ст. 269.1 Податкового кодексу України): 

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

землекористувачі

Об'єктами оподаткування є (ст. 270.1 Податкового кодексу України):

земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

емельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування є (ст. 271.1 Податкового кодексу України):

нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (ст. 274.1 Податкового кодексу України).

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності). (ст. 274.2 Податкового кодексу України).

Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено

Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (ст. 177.1 Податкового кодексу України).

Податок на нерухомість

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (ст. 266.1.1 Податкового кодексу України).

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (ст. 266.2.1. Податкового кодексу України).

Окрім іншого наведено у ст. 266.2.2 Податкового кодексу України, не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (ст. 266.3.1 Податкового кодексу України).

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (ст. 266.5.1 Податкового кодексу України).

УВАГА! У разі припинення діяльності фермерського господарства до закінчення терміну надання господарству податкових пільг господарство сплачує до бюджету за весь період його діяльності суму податку, обчислену в розмірі, встановленому для фермерського господарства, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 34 цього Закону, та викупу земельної ділянки для суспільних потреб чи примусового відчуження її з мотивів суспільної необхідності (ч. 3 ст. 36 ЗУ "Про фермерське господарство" ).

При цьому, членам фермерського господарства та особам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), призначені пенсії виплачуються у повному розмірі без урахування одержуваного заробітку (доходу) (ч. 4 ст. 34 ЗУ "Про фермерське господарство").

Нагадаємо, що Створити статут фермерського господарства Ви можете у конструкторі Instaco за посиланням. Для створення лише необхідно ввести дані свого господарства та його засновників.

Також, Ви маєте можливість швидко зробити протокол загальних зборів засновників чи рішення єдиного засновника щодо створення фермерського господарства. Для цього у контсрукторі Instaco за посиланням Ви просто заповнюєте необхідні дані і формуєте документ. 

Зображення by Freepic

Продиктуйте текст для пошуку
Готово