Чи є відповідальність керівників підприємств за нехтування сигналів «Повітряна тривога», огляд законопроекту №7546 від 11.07.2022 (+ шаблон Наказу про призначення відповідальної особи з питань цивільного захисту)

11.07.2022р. до Верховної Ради України було внесено проєкт Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо порушень законодавства у сфері цивільного захисту, вчинених в умовах воєнного стану".

Як значиться у пояснювальній записці до проєкту даного законопроєкту, з початку повномасштабної військової агресії, населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах – бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів.

Мета законопроєкту

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності в умовах воєнного стану, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю людей або призвело до загибелі людей (відповідно до пояснювальної записки).

Так, проєктом Закону планується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 270-2 такого змісту:

«Стаття 270-2. Порушення законодавства у сфері цивільного захисту, вчинене в умовах воєнного стану

1. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності в умовах воєнного стану, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю людей, - карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, вчинене повторно, або якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років.».

Слід зазначити, що у пояснювальній записці до законопроєкту значиться, що чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень, громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки.

Отже, бачимо, що законодавець звертає увагу на відповідальності певних осіб щодо невиконання обов'язків, передбачених законодавством України у сфері цивільного захисту населення, зокрема, у сфері дотримання алгоритму дій при сигналі "Повітряна тривога".

Що з прийняттям законопроєкту?

Законопроєкт у викладеній вище редакції отримав негативний висновок Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу, який розглянувши на своєму засіданні 02.11.2022 р. проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо порушень законодавства у сфері цивільного захисту, вчинених в умовах воєнного стану (р.№7546), визнав його положення такими, що регулюються національним законодавством країн членів Європейського Союзу та не підпадають під дію міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції.

Також, Головне науково-експертне управління надало свій висновок на проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо порушень законодавства у сфері цивільного захисту, вчинених в умовах воєнного стану»

Не дивлячись на такі висновки, треба точно розуміти тенденцію законотворця, яким вже намічений шлях посилення відповідальності, зокрема службових осіб, у випадку недотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, вчинених в умовах воєнного стану. Таким чином, перевірити дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту не буде зайвим для кожного товариства.

Завдання й обов’язки суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту

Відповідно до ст. 20 Кодексу цивільного захисту, до завдань і обов’язків суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить:

1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об’єктах суб’єкта господарювання;

2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії;

4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб’єкта господарювання;

5) створення об’єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази й забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням;

6) створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об’єктів підвищеної небезпеки;

7) проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах суб’єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків;

8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;

10) розроблення планів локалізації та ліквідації аварій та їх наслідків на об’єктах підвищеної небезпеки;

11) проведення об’єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту;

12) забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу;

13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

14) забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб’єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації й ліквідації аварій та їх наслідків на об’єктах підвищеної небезпеки, сил цивільного захисту – для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

15) забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту;

16) здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні);

17) дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму;

18) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки та техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;

20) розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням;

21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;

22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням;

23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;

24) своєчасне інформування з питань цивільного захисту відповідних органів управління цивільного захисту за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту;

25) виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Згідно з ч. 2 ст. 20 зазначеного Кодексу, організація заходів цивільного захисту суб’єкта господарювання здійснюється підрозділами (посадовими особами) з питань цивільного захисту, які створюються (призначаються) керівниками зазначених суб’єктів господарювання з урахуванням таких вимог:

1) у суб’єктах господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту, з чисельністю працюючих понад 3 тисячі осіб створюються підрозділи з питань цивільного захисту;

2) у суб’єктах господарювання, а також закладах охорони здоров’я із загальною чисельністю працюючих та осіб, які перебувають на лікуванні, від 200 до 3 тисяч осіб та у суб’єктах господарювання, віднесених до другої категорії цивільного захисту, призначаються посадові особи з питань цивільного захисту;

3) у закладах освіти із чисельністю 500 і більше осіб, які здобувають освіту за денною формою, призначаються посадові особи з питань цивільного захисту;

4) у суб’єктах господарювання з чисельністю працюючих до 200 осіб призначаються особи з питань цивільного захисту внаслідок штатної чисельності суб’єкта господарювання.

Робимо висновок, що кожен суб'єкт господарювання, враховуючи чисельність працюючих, повинен створити відповідний підрозділ або призначити відповідальну особу.

Створити Наказ про призначення відповідальної особи з питань цивільного захисту у конструкторі Instaco за посиланням. Для створення лише необхідно ввести необхідні дані у конструкторі.

Наказ про призначення відповідальної особи з питань цивільного захисту  підготувала адвокат Краснокутська Наталя (Instagram @advocate_knn, Фейсбук instaADVOCATE).

Юридичні консультації з питань супроводу бізнесу адвокат веде:

• в будь-якому месенджері за телефоном +380969900861

• в діректі Instagram @advocate_knn або в месенджері Фейсбук instaADVOCATE.

• електронною поштою [email protected]