Укладаємо строковий трудовий договір на час відсутності основного працівника (+ Шаблон строкового трудового договору (на час відсутності основного працівника)

Як відомо, трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Коли укладається строковий трудовий договір

Строковий трудовий договір укладається у випадках коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (ст. 23 КЗпП).

Отже, строковий трудовий договір укладається:

- на визначений строк за погодженням сторін

- на час виконання певної роботи

- в інших випадках, передбачених законодавством

Важливо! Оскільки згідно з ч. 2 ст. 23 КЗпП трудовий договір на визначений строк укладається лише у разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника (наприклад, його бажання), або в інших випадках, передбачених законодавчими актами, укладення трудового договору на визначений строк при відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку (абз. 3 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" N9 від 06.11.92).

А чи можна укласти строковий трудовий договір на час знаходження основного працівника на військовій службі?

Згідно з ч. 3 ст. 119 КЗпП, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи й посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності та у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Міністерство соціальної політики України у своєму листі "Щодо працівників, призваних на військову службу" від 10.06.2015 р. N 231/06/186-15 надало роз'яснення, що норма ст. 119 КЗпП передбачає, що між роботодавцем та працівником зберігаються трудові відносини, а працівник лише увільняється від виконання виробничих або службових обов'язків водночас законодавством про працю обмеження для роботодавця щодо заміщення посади на період тимчасової відсутності основного працівника не встановлені.

Але, надалі, постає питання, який строк зазначити у такому строковому трудовому договорі? Адже відомо, що без зазначення строку, договір буде вважатись безстроковим, а спрогнозувати, який час основний працівник буде боронити державу - неможливо.

Який може бути строк трудового договору

Як зазначено у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" N9 від 06.11.92, при укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи у зв'язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).

Особливості звільнення

Найочевиднішою підставою звільнення є п. 2 ст. 36 КЗпП, де зазначено, що підстави припинення трудового є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Важливо! Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору (ст. 184 КЗпП).

Строковий трудовий договір може бути розірвано з ініціативи працівника на підставі ст. 39 КЗпПП. Так, строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.

На підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Строковий трудовий договір може бути розірвано за ініціативою власником на підставі ст. 40 та ст. 41 КЗпПП.

Інші особливості строкового трудового договору

Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів (ч. 2 ст. 39 КЗпП).

Якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк (ст. 39-1 КЗпП).

Створити Строковий трудовий договір (на час відсутності основного працівника), Ви можете у конструкторі Instaco за посиланням. Для створення лише необхідно ввести необхідні дані у конструкторі.

Строковий трудовий договір (на час відсутності основного працівника)  підготувала адвокат Краснокутська Наталя (Instagram @advocate_knn, Фейсбук instaADVOCATE).

Юридичні консультації з питань супроводу бізнесу адвокат веде:

• в будь-якому месенджері за телефоном +380969900861

• в діректі Instagram @advocate_knn або в месенджері Фейсбук instaADVOCATE

• електронною поштою [email protected]