Арбітраж чи господарський суд в ЗЕД контракті?

Зовнішньоекономічний договір (контракт) (надалі - ЗЕД контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності (ст. 1 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність").

ЗЕД контракти мають свою особливість. Враховуючи суб'єктний склад ЗЕД контратку одним з перших має виникнути питання, право якої країни буде застосовуватись до цього договору, у тому числі, яке право буде застосовуватись при вирішенні спорів за ЗЕД контрактом, а також, яка буде підсудність таких спорів. Наперед слід зазначити, що у даній статті будуть проаналізовані особливості передачі таких спорів лише господарським судам або Міжнародному комерційному арбітражному суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС), як двом найпопулярнішим інституціям, що прийнято застосовувати у сучасній практиці. Також, мова буде йти про ті ЗЕД контракти, де сторонами виступають юридичні особи.

Водночас, спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України (ст. 38 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність").

Відповідно до ст. 39 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльніст ь", будь-які спори щодо застосування положень цього Закону та законів, прийнятих на виконання цього Закону, можуть бути предметом розгляду:

- в суді України, якщо одна із сторін у справі - фізична особа та/або держава;

- в господарських судах, якщо сторонами у справі виступають юридичні особи.

Міждержавні спори, які можуть виникнути в результаті дій України при застосуванні цього Закону, вирішуються у погодженому сторонами порядку згідно з нормами міжнародного права.

По-перше, звернемо увагу на формулювання у статті ст. 38 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність" та ст. 39 зазначеного закону Якщо проаналізувати ці статті, можна дійти висновку, що за загальним правилом, спори між юридичними особами ЗЕД контракту вирішуються в господарських судах, а під формулювання "за згодою сторін" у ст. 38 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність" мається на увазі певне зостереження, зроблене, як правило у самому ЗЕД контракті (інколи в окремому документі) про підсудність спору до МКАС. Отже, якщо після ознайомлення із даною статтею Ваше рішення буде - обрати у своєму ЗЕД контракті підсудність МКАС, тоді слід замислитись над формулюванням певного пункту у договорі.

Приклад згоди сторін, або як його же називають арбітражне зостереження, викладений на офіційному веб-сайті МКАС за посиланням.

При цьому, слід зазначити спори, які не можуть бути передані сторонами на вирішення МКАС. Так, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім:

1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на фінансові інструменти, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті;

2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7-13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті;

3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.

Термін "фінансові інструменти" вживається у цьому Кодексі у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

Спори, передбачені пунктом 3 частини першої статті 20 цього Кодексу, що виникають з договору, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу лише на підставі арбітражної угоди, укладеної між юридичною особою та всіма її учасниками.

Цивільно-правові аспекти спорів, зазначених у пунктах 2, 7 частини першої, пункті 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.

Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу може бути оскаржено (оспорено) в порядку, визначеному законом.

Отже, для того, щоб вирішити питання, який із двох запропонованих порядків вирішення спорів обрати у контакті ЗЕД, пропунуємо наступну порівняльну таблицю, де зібрані найважливіші нюанси, необхідні для прийняття такого рішення.

*Основні аспекти*	*МКАС*	*господарський суд*
Правовий статус	самостiйна постiйно дiюча арбiтражна установа (третейський суд) недержавна комерціна установа, несудова установа	спеціалізований судовий орган в системі судів загальної юрисдикції, що здійснює правосуддя в господарських відносинах державний орган, судова установа
Правове регулювання	Закон України «Про мiжнародний комерцiйний арбiтраж» та Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (Додаток 1 до ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж»)	Закон України «Про судоустрій і статус суддів»
Правове регулювання процесу розгляду спорів	Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України	Господарський процесуальний кодекс України
місцезнаходження	м. Київ, Україна	Місцезнаходження господарських судів можна подивитись на офіційному веб-сайті судової влади, натиснувши на посилання із назвою відповідного суду тут
Загальне правило передачі на вирішення суду	за угодою сторін (арбітражним зостереженням, угодою про передачу спору на вирішення МКАС), окрім випадків, зазначених у ст. 22 Господарського процесуального кодексу України	за загальним правилом (якщо немає відповідної угоди сторін)
Справи, що відносяться до юрисдикції, спеціалізація (компетенція)	До Міжнародного комерційного арбітражного суду можуть за угодою сторін передаватись на вирішення: - спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін спору знаходиться за кордоном, а також: - спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України. Зовнішньоекономічні відносини, спори з яких можуть бути передані на вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду, стосуються, зокрема, відносин купівлі-продажу (поставки) товарів, виконання робіт, надання послуг, обміну товарами та/чи послугами, перевезення вантажів і пасажирів, торгового представництва і посередництва, оренди (лізингу), науково-технічного обміну, обміну іншими наслідками творчої діяльності, спорудження промислових та інших об'єктів, ліцензійних операцій, інвестицій, кредитно-розрахункових операцій, страхування, спільного підприємництва та інших форм промислової і підприємницької кооперації. Міжнародний комерційний арбітражний суд приймає до свого розгляду також спори, віднесені до його юрисдикції в силу міжнародних договорів України (п.п. 2, 3 Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (Додаток 1 до ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж»). До МКАС за угодою сторін можуть передаватися: – спори з договірних та інших цивільноправових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв’язків між юридичними особами, у тому числі особами публічного права, та/або фізичними особами, якщо за кордоном на момент укладення арбітражної угоди знаходиться місцезнаходження/постійне місце проживання хоча б однієї зі сторін або місце виконання значної частини зобов’язання, або місце, з яким найбільш тісно пов’язаний предмет спору; чи місце арбітражу знаходиться за межами держави місця знаходження/ постійного місця проживання хоча б однієї із сторін; – спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об’єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їхніми учасниками, а так само їхні спори з іншими суб’єктами права України. До компетенції МКАС відносяться, зокрема: – спори, які випливають з відносин комерційного характеру, включаючи наступні угоди і не обмежуючись ними: купівля-продаж (поставка) товарів, виконання робіт, надання послуг, обмін товарами та/або послугами, перевезення вантажів та пасажирів, торгове представництво і посередництво, оренда (лізинг), науковотехнічний обмін, обмін іншими результатами творчої діяльності, будівництво промислових та інших об’єктів, ліцензійні операції, інвестиції, кредитно-розрахункові операції, страхування, спільне підприємництво та інші форми промислової і підприємницької кооперації, концесії; у тому числі з відносин щодо здійснення та захисту права власності або іншого речового права, включаючи майнові права інтелектуальної власності; з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою і її учасником (засновником, акціонером, членом), а також угод щодо акцій, паїв, інших корпоративних прав або цінних паперів. МКАС приймає до розгляду також спори, які підлягають його юрисдикції в силу міжнародних договорів України. (ст. 3 Регламенту МКАС)	Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, передбачені ст. 20 Господарського процесуального кодексу україни
Вартість подання позову	регулюється Положенням про арбітражні збори та витрати 2020, що є Додатком до Регламенту МКАС. Ставки визначені у доларах США. Складається з «Реєстраційного збору» – це збір, який сплачується позивачем при поданні до МКАС позовної заяви для покриття витрат, пов’язаних з початком арбітражного розгляду, і є складовою частиною арбітражного збору та «Арбітражного збіру» – це збір, який сплачується позивачем по кожному прийнятому до розгляду в МКАС позову для покриття витрат, пов’язаних з арбітражним розглядом. Арбітражний збір включає в себе гонорари арбітрів за розгляд і вирішення спору та адміністративний збір для покриття витрат на організацію та проведення арбітражного розгляду, в тому числі загальних господарських витрат, пов’язаних з діяльністю МКАС. Реєстраційни збір складає 600,00 доларів США Арбітражний збір складає від 1 800,00 доларів США до 350 000,00 доларів США. Арбітражний збір залежить від ціни позову, визначений у п. 1 Розділу ІІІ Положення про арбітржані збори та витрати та від кількості арбітрів, що розглядають справу. Для визначення розміру арбітражного збору по справі, ціна позову, якщо вона виражена не в доларах США, перераховується в долари США за курсом Національного банку України, встановленим на дату подання позову. Резиденти України сплачують арбітражний збір (без ПДВ) у гривнях за курсом Національного банку України на день сплати, а нерезиденти - у вільно конвертованій валюті. На сайті МКАС міститься калькулятор арбітражного збору.	за подачу відповідного позову до суду передбачений судовий збір, ставки якого визначені у п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір". Ставки визначені у гривні. Так, за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір 1,5 відсотки ціни позову, але не менее 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 350 розмірів (станом на 2022рік судовий збір складає від 2 481,00 грн. до 868 350,00 грн) За подання до суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2022рік судовий збір складає 2 481,00 грн.). Ставки визначені у гривні. Калькулятор судового збору місітиться на офіційному веб-сайті судової влади на сторінці відповідного господарського суду у вкладенці Судовий збір.
склад судду, що розглядає справу	непарна кількість арбітрів, у тому числі один арбітр. За відсутності домовленості сторін про кількість арбітрів призначаються три арбітри (ст. 30 Регламенту МКАС)	За загальним правилом справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України). Передбачений порядок колегіального розгляду справи (у складі трьох суддів). Питання щодо колегіального розгляду справи може вирішити одноособовий суддя у підготовчому засіданні залежно від категорії і складності справи. Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів (ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України). Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, (ст. 32 Господарського процесульного кодексу України).
мова судочинства	Сторони можуть на свій розсуд домовитися про мову чи мови, які використовуватимуться в арбітражному розгляді (ст. 40 Регламенту МКАС)	Українська. Господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою (ст. 10 Господарського процесуального кодексу України)
строк розгляду справи	Строк розгляду справи не повинен перевищувати 6 місяців з дня, коли був сформований склад Арбітражного суду (ст. 38 Решламенту МКАС).	Загальне позовне провадження. Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті (ст. 195 Господарського процесуального кодексу України). Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
набуття чинності рішенням	Арбітражне рішення є остаточним та обов’язковим з дати його винесення (ст. 66 Регламенту МКАС).	Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ст. 241 Господарського процесуального кодексу України).
оскарження рішення/оспорювання рішення	Оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування (ст. 34 З акону України «Про мiжнародний комерцiйний арбiтраж») Порядок оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражупередбачений Розділом VIIІ цивільного процесуального кодексу України)	Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (ст. 17 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційний перегляд справи регулюється Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України. У деяких випадках можливий перегляд рішень у касаційному провадженні, порядок врегульований Главою 2 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
виконання рішення	Арбітражне рішення виконується сторонами добровільно в установлений у рішенні строк. Якщо строк виконання рішення не установлено, воно підлягає негайному виконанню. У разі відмови від добровільного виконання рішення приводиться у виконання примусово згідно з процесуальним законодавством і міжнародними договорами країни, де порушується клопотання про його виконання. (ст. 66 Регламенту МКАС). Арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання ст. 35 Закону України «Про мiжнародний комерцiйний арбiтраж». Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу регулюється Главою 3 Ррзділу ІX Цивільного процесуального кодексу України.	Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ст. 326 Господарського процесуального кодексу України). Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст. 327 Господарського процесуального кодексу України). Передбачений інститут судового контролю за виконанням рішень суду (Розділ VІ Господарського процесуального кодексу України).

Створити Арбітражне застереження (українською на англійською мовами), Ви можете у конструкторі Instaco за посиланням. Для створення лише необхідно ввести необхідні дані у конструкторі.

Дата публікації: 18.10.2022