Umowa z dyrektorem LLC (pol)

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч.ч. 1, 2 ст. 97 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text).

Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов’язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення) (ч.ч. 1, 2 ст 39 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text).

Водночас, виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб (ч. 2 ст. 99 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text). Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назваи (ч. 4 ст 39 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text).

Розглянемо ситуацію, коли виконавчий орган складається з однієї особи і не є власником чи засновником підприємства. Такий орган (керівник) зазвичай має назву директор, генеральний директор. Слід пам’ятати, що керівник є найманим працівником. Трудові відносини керівників мають свої особливості і це логічно, адже, керівник діє від імені підприємства, представляє інтереси підприємства в інших організаціях, вирішує питання, пов'язані з діяльністю підприємства в порядку, визначеному установчими документами. Отже, специфіка взаємовідносин між власниками та керівниками регулюються установчими документами. Також, однією із особливостей трудових відносин є укладення з керівником письмового трудового договору (контракту).

Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу (ч. 1 ст. 65 Господарського кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text).

Водночас, власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів (ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text).

Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень (ч. 4 ст 39 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text).

З одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників (ч. 12 ст 39 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text).

У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін (ч. 4 ст. 65 Господарського кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text).

Контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (ст. 21 КЗпП України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text).

Водночас, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим у ряді випадків, які визначені у ст. 24 КЗпП України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text), де також зазначено, що письмовий трудовий договір (контракт) є обов’язковим у випадках, передбачених законодавством.

Отже, з аналізу ст. 24 КзпП України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text та ч. 4 ст. 65 Господарського кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text, випливає, що у разі найму керівника підприємства з ним обов’язково укладається письмовий трудовий договір (контракт). Водночас, згідно чинного законодавства, зокрема, з огляду на ч.6 ст. 39 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text, директор призначається та звільняється вищим органом товариства. Таким чином, для призначення керівника товариства обовязковим є рішення вищого органу управління (протокол загальних зборів).

Також, зазначімо, що окремо визнано обов’язковим укладення контаркту із керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління місцевої державної адміністрації (Закон України «Про місцеві державні адміністрації» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/586-14#Text), керівниками державних та комунальних закладів культури (ст. 21 ЗУ «Про культуру» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#top), керівниками державних та комунальних закладів охорони здоров’я (ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#top).

У зв’язку із вказаною особливістю даного виду трудового договору, необхідно розуміти, які обовязкові умови має містити контракт, які умови слід включити до нього, щоб уникнути неважных ризиків, хто має укладати такий договір та інші супунті нюанси.

Сфера застосування контракту: укладається у разі найму керівника підприємства, в інщих випадках, встановлених законожавством (наприклад, призначення керівника державного чи комунального закладу культури).

Будучи особливою формою трудового договору, контракт регулює як трудові, а й тісно пов'язані із нею інші суспільні відносини. Це стосується, зокрема, житлових прав, соціального забезпечення, особистого транспорту та інших питань, які забезпечуються за рахунок прибутку роботодавців.

Нормативно-правове регулювання контракту:

- статті 21, 24 Кодексу законів про працю України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text

- стаття 65 Господарського кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text

- постанова Кабінету Міністрів України «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» від 19 березня 1994 р. №170 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF#Text

- Типова форма контракту із працівником, затверджена наказом Мінпраці України від 15.04.94 №23 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0084-94#Text (не  поширюється  на  керівників  підприємств державної форми власності)

- Постанова Кабінету Міністрів України «Про Типову форму контракту з керівником підприємства, що є у державній власності» від 2 серпня 1995 р. №597 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597-95-%D0%BF#Text (дію Постанови зупинено стосовно керівників державних підприємств, які призначаються (обираються) на посаду за результатами конкурсного відбору)

Суб’єктний склад - роботодавець та працівник

для приватного бізнесу – це підприємство, установа, організація в особі в особі власника або уповноваженого ним органу та фізична особа найманий працівник (керівник).

для державного сектору – центральний орган державної виконавчої влади, організація, на яку покладено функції з управління майном, що перебуває у державній власності та фізична особа-керівник, який призначається на посаду.

Істотні (обов’язкові) умови та положення контракту:

- сторони контракту

- строк дії контракту, строк найму

- права та обов'язки керівника

- відповідальність керівника (в тому числі матеріальна)

- умови матеріального забезпечення керівника (оплата праці, соціально-побутове забезпечення тощо)

- умови організації праці (у тому числі, режими робочого часу і часу відпочинку працівника)

- умови звільнення з посади

- умови розірвання договору, в тому числі дострокового

- реквізити сторін

Інші умови контракту (необов’язкові, рекомендовані):

- встановлення випробувального терміну та умови організації праці та матеріального запезпечення під час випробувального термине

- обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання

- додаткові пільги, гарантії та компенсації, не встановлені чинним законодавством,  за рахунок коштів роботодавця

- умови використання власного чи службового автомобюіля

- положення про нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації

- умови щодо несумісності

- форсмажорні умови

- порядок виплати вихідної допомоги

- зміна умов контракту

- порядок звітності перед загальними зборами учасників/власником

- особливі умови праці по окремих професіях і видах робіт, з урахуванням їх специфіки, професійних особливостей.

- інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов'язань, з урахуванням  специфіки  роботи, професійних особливостей та фінансових  можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця.

Контрактом не може бути (п. 20 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затверджене  постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №70 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF#Text):

• змінено порядок розгляду індивідуальних трудових спорів;
• запроваджено по відношенню до працівника повної матеріальної відповідальності, крім випадків, передбачених статтею 134 Кодексу законів про працю України.

Контракт оформляється у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної із сторін контракту. За згодою працівника копію укладеного з ним контракту може бути передано профспілковому чи іншому  органові,  уповноваженому працівником представляти його інтереси, для здійснення контролю за додержанням умов контракту (п. 8 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затверджене  постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №70 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF#Text).

Контракт є підставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття (найняття) працівника на роботу з дня,  становленого  у контракті за угодою сторін (п. 9 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затверджене  постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №70 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF#Text).

Детально необхідно зупинитись на деяких умовах контракту, які законодавчо чи з практики ділового обороту суттєво відрізняються від умов звичайного трудового договору.

Так, розміри виплат не можуть  бути  меншими, ніж передбачено чинним законодавством, угодами і колективним договором, і залежать від виконання умов контракту. У контракті можуть також  визначатись умови підвищення  або зниження обумовленого сторонами розміру оплати праці, встановлення доплат і надбавок, премій, винагород за підсумками роботи  за  рік чи  інший  період,  участі у прибутках підприємства, установи, організації (якщо це передбачено чинним законодавством  та  їхніми статутами) чи громадянина-підприємця (п. 11 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затверджене  постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №70 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF#Text).

Відповідальність. За шкоду, заподіяну підприємству, установі чи організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку (ст. 132 КЗпП України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text).

Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами (ч. 4 ст. 130 КЗпП України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text).

Керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації (п. 9 ч.1 ст. 134 КЗпП України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text).

Конфеденційність. З одного боку, роботодавець зобов'язаний забезпечувати  конфіденційність умов контракту. Особи, які за своїми службовими обов'язками мають доступ до інформації, зафіксованої в контракті, не вправі її розголошувати. Вимоги конфіденційності не поширюються на умови контракту, що регулюються чинним законодавством, та по  відношенню до органів, які здійснюють контроль за їх додержанням (п. 6 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затверджене  постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №70 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF#Text). З іншого боку, керівники, в силу своєї посади, мають доступ до певної інформації, розповсюдження якої є для збереження інтересів підприємства є неприпустимим, тому в контракті варто окремо зазначати про такі умови, строк, протягом якого з моменту припинення трудових правовідносин особа не має права розповсюджувати певну інформацію, окремо передбачати відповідальність за розголошення такої інформації.

Умови щодо несумісності. Член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства (ч. 5 ст. 40 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text):

1) здійснювати господарську діяльність як фізична особа - підприємець у сфері діяльності товариства;

2) бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства;

3) бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.

Керівники державних  підприємств,  установ,  організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності). (п. 4 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене наказом Мінюсту та Мінфіну №43 від 28.06.1993 та зареєстрованого в Мінюсту 30.06.1993р. за №76 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0076-93#Text).

У контракті може бути передбачено додаткові пільги, гарантії та компенсації, не встановлені чинним законодавством, за рахунок коштів роботодавця. Якщо умовами контракту передбачається переїзд працівника на роботу в іншу місцевість, сторони визначають у контракті умови, гарантії та компенсації такого переїзду  та  умови  забезпечення працівника (а в разі необхідності і членів  його  сім'ї) житловою площею або оплату витрат за найом (піднайом) житлового  приміщення чи користування готелем. Якщо для службових поїздок працівник використовуватиме власний автомобіль, сторони передбачають умови виплати відповідної компенсації. За угодою сторін у контракті може бути визначено й інші умови організації праці, необхідні для виконання зобов'язань, взятих на себе сторонами (п.п.п. 13, 14, 16 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затверджене  постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №70 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF#Text).

Звільнення керівника підприємства може відбуватись за наступних підстав:

– у зв'язку із закінченням строку контракту (п. 2 ст. 36 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text);

– на підставах, передбачених у контракті (п. 8 ст. 36 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text);

– з ініціативи керівника (ст. ст. 38, 39 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text);

– за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text);

– з ініціативи власника або уповноваженого органу (ст. ст. 40, 41 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text);

– на вимогу профспілкової організації (ст. 45 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text)

- здійснення діяльності або членство, участь у певних органах, товариствах без згоди загальних зборів учасників (ч.ч. 5, 6 ст. 40 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text).

Зокрема, чт. 41 КЗпП України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text, передбачає додаткові підстави розірвання трудового договору із керівником:

1) одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також посадовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, та службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами;

1¹) винні дії керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.

При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток (ст. 44 КЗпП України України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text).

Водночас, не слід забувати, що у приватному секторі бізнесу умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними (п. 5 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затверджене  постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №70 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF#Text).

Наслідки неукладення контракту із директором. Окрім ризиків, пов’язаних із особливостями. зазначеними вище, які пов’язані із конфеденційною інформацією та особливістю посади керівника, слід зосередитись на правовій відповідальності юридичної особи у випадку неукладення письмового трудового договору (контракту) із директором. Так, відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. На даний момент такий штраф складає 60 000,00 грн.

NB!  

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого відповідним наказом роботодавця (ст. 24 КЗпП). Таким чином, наказ про прийняття на роботу повинен видаватися обов’язково, незалежно від того, в якій формі укладається трудовий договір — письмовій чи усній.

Для оформлення наказу можна використовувати або типову форму № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», що затверджена наказом Державного комітету статистики України (далі — Держкомстат) від 5 грудня 2008 р. № 489, або оформлювати його на бланку підприємства (звісно, такий бланк має містити всі реквізити, що містяться в типовій формі № П-1). З наказом працівника ознайомлюють під підпис