Розрахунки за товаром некритичного імпорту (+ шаблон договір про відступлення права вимоги)

З метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи в період запровадження воєнного стану Національним банком України було прийнято постанову "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" від 24.02.2022  № 18. Прийняття заначеної постанови суттєво відобразилось на зовнішньоекономічних розрахунках.

Так, згідно п. 2 зазначеної постанови, банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою. Банкам забороняється проводити операції, що порушують визначені цією постановою обмеження, сприяють або можуть сприяти їх уникненню.

Відповідно до п. 12 постанови "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" від 24.02.2022  № 18,  уповноваженим установам забороняється здійснювати торгівлю валютними цінностями (уключаючи операції за дорученням клієнтів), крім випадків:

1) продажу клієнтами іноземної валюти в готівковій/безготівковій формі банкам, а також в готівковій формі небанківським фінансовим установам та оператору поштового зв’язку;

1-1) купівлі клієнтами банківських металів з фізичною поставкою у філіях, відділеннях банків, які розташовані на територіях, що перебувають під загрозою окупації державою-агресором/державою-окупантом (за наявності банківських металів у касі філії/відділення банку). Рішення про здійснення таких операцій приймається керівником банку та може делегуватися керівникові філії/відділення банку;

1-2) купівлі клієнтами - фізичними особами іноземної валюти в готівковій формі. Уповноважені установи здійснюють операції з продажу клієнтам іноземної валюти в готівковій формі в межах суми перевищення загального обсягу купівлі готівкової іноземної валюти над обсягом її продажу за всіма іноземними валютами, що розраховується починаючи з 13 квітня 2022 року та протягом наступних операційних/робочих днів. Сума перевищення загального обсягу купівлі готівкової іноземної валюти над обсягом її продажу розраховується в доларовому еквіваленті, який обраховується на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, установленого Національним банком України на дату такого розрахунку;

1-3) продажу клієнтами - фізичними особами банкам банківських металів з фізичною поставкою/без фізичної поставки;

2) торгівлі валютними цінностями, що здійснюється банками з іншими банками на умовах “своп”, іноземними фінансовими установами, Національним банком України, міжнародними фінансовими організаціями, членом яких є Україна, та міжнародними фінансовими організаціями, за договорами з якими Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, що надається іншим міжнародним фінансовим організаціям (далі - МФО);

3) здійснення валютних операцій з обміну іноземної валюти в межах 1 групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами) (далі - Класифікатор), між банками (безготівкової іноземної валюти), банками за дорученням клієнтів (готівкової та безготівкової іноземної валюти);

4) купівлі іноземної валюти з метою проведення валютних операцій, визначених у пункті 14 цієї постанови (крім випадків, визначених у підпунктах 2-3 та 9 пункту 14 цієї постанови). На такі випадки купівлі іноземної валюти не поширюються вимоги пункту 54 розділу V Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (зі змінами) (далі - Положення № 5);

5) купівлі банком іноземної валюти в іншого банку за курсом, визначеним згідно з вимогами абзацу другого/третього пункту 12-1 цієї постанови, виключно для подальшого її продажу клієнту з метою проведення валютних операцій, наведених у пункті 14 цієї постанови;

6) здійснення банком операцій на умовах "своп" з клієнтами-резидентами:

з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо перша частина операції передбачає купівлю банком у клієнта іноземної валюти;

з обміну іноземної валюти в межах 1 групи Класифікатора;

6-1) здійснення банком операцій на умовах "своп" з іноземним банком-депозитарієм, що має рахунок у цінних паперах у Національному банку України, з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо перша частина операції передбачає продаж банком іноземної валюти іноземному банку-депозитарію, що має рахунок у цінних паперах у Національному банку України;

7) купівлі клієнтами іноземної валюти на умовах "форвард" за форвардними договорами, укладеними до 23 лютого 2022 року (включно). Куплена валюта має бути використана з урахуванням вимог пункту 14 цієї постанови та пункту 44 розділу IV Положення № 5;

8) купівлі іноземної валюти для забезпечення компенсаційних виплат під час довготермінового відрядження та забезпечення діяльності працівників апаратів військових аташе та апаратів представників Міністерства оборони України при закордонних дипломатичних установах України;

9) купівлі іноземної валюти Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України для забезпечення діяльності Збройних Сил України;

10) реалізації пам'ятних та інвестиційних монет України, сувенірної продукції у філіях, відділеннях банків, якщо немає загрози життю та здоров'ю працівників і клієнтів;

11) купівлі державним авіаційним підприємством іноземної валюти на здійснення експлуатаційних витрат для забезпечення, організації та виконання повітряними суднами літерних авіаційних рейсів;

12) купівлі іноземної валюти резидентом для покриття акредитива, відкритого банком-емітентом на користь нерезидента за операцією, визначеною в підпункті 2 пункту 14 цієї постанови.

13) купівлі іноземної валюти Службою безпеки України, підрозділами Центрального управління та регіональними органами Служби безпеки України для забезпечення контррозвідувальних, оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на виявлення та розкриття кримінальних правопорушень.

Водночас відповідно до пункту п. 14 постанови "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" від 24.02.2022  № 18, уповноваженим установам забороняється здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, уключаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів, крім випадків здійснення:

1) власних операцій банків (уключаючи розрахунки з міжнародними платіжними системами), за винятком переказів коштів з метою надання банками кредитів нерезидентам (крім кредитів іноземним фінансовим установам). Проведення розрахунків за документарними та резервними акредитивами/гарантіями/контргарантіями, відкритими (підтвердженими, наданими) із 24 лютого 2022 року, забороняється, крім випадків, коли такі розрахунки здійснюються з метою проведення операцій клієнтів банків, визначених у підпунктах 2-6 пункту 14 цієї постанови, та/або з метою забезпечення виконання зобов'язань за договорами щодо експорту товарів. Банки-позичальники здійснюють переказ коштів за власними операціями з погашення ними кредитів, позик за договорами з нерезидентами з урахуванням обмежень, установлених у пункті 19-2 цієї постанови;

2) імпортних операцій резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за умови, якщо поставка товарів за такими операціями здійснена/здійснюється після 23 лютого 2021 року;

2-1) валютних операцій резидентів з виконання зобов'язань, які забезпечені державною гарантією;

2-2) переказу коштів з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентом за укладеним між ними договором купівлі-продажу товарів за умови, якщо такий переказ здійснюється за рахунок коштів, одержаних за кредитом (позикою) від МФО або за субкредитом від держави, для фінансування якого держава залучила кредит (позику) від МФО;

2-3) операцій з повернення нерезиденту попередньої оплати (авансового платежу), отриманої(ого) резидентом на його поточний рахунок у банку в Україні після 23 лютого 2022 року за укладеним з нерезидентом договором з купівлі-продажу товару, у зв'язку з невиконанням резидентом зобов'язань за цим договором;

3) валютних операцій МФО, уключаючи представництва МФО, а також валютних операцій резидентів та нерезидентів з переказу коштів в іноземній/національній валюті з метою розрахунків з МФО або з його представництвом;

4) валютних операцій резидентами та нерезидентами для проведення мобілізаційних та інших заходів (потреб), визначених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки та оборони;

5) операцій з оплати витрат на лікування в медичних закладах іноземної держави, оплати витрат на транспортування хворих, оплати витрат, пов'язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання), уключаючи операції зі здійснення страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами страхування осіб, які виїжджають за кордон, на рахунки асистуючих компаній-нерезидентів;

5-1) операцій з перерахування коштів за навчання на рахунки навчальних закладів іноземної держави;

5-2) операцій з перерахування коштів для виплати аліментів;

6) на підставі окремих дозволів (рішень) Національного банку України, що приймаються на підставі звернень Кабінету Міністрів України, міністерств, Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, підписаних керівником державного органу або особою, яка виконує його обов'язки, та в якому зазначаються:

• найменування юридичної особи;
• обґрунтування, підстави для проведення кожної операції з огляду на важливість її здійснення цією юридичною особою під час дії воєнного стану;
• сума операції;
• контрагент операції;
• найменування банку, через який проводитиметься така операція.

Для розгляду питання про видачу окремого дозволу (рішення) до Національного банку України засобами електронної пошти, обслуговуючим банком юридичної особи, яка зазначена в зверненні, подається також повідомлення (лист) з інформацією про кінцевих бенефіціарних власників такої юридичної особи, отриманою обслуговуючим банком у результаті здійснення належної перевірки такого клієнта відповідно до вимог законодавства України;

7) переказів на користь дипломатичних представництв, консульських установ України за кордоном для їх утримання та виконання представницьких функцій, а також переказів на користь працівників апаратів військових аташе та апаратів представників Міністерства оборони України при закордонних дипломатичних установах України;

8) розрахунків (оплати вартості товарів, робіт та послуг) за кордоном з використанням електронних платіжних засобів (за винятком розрахунків, що здійснюються з використанням коду категорії торговця - 6211) або використання за кордоном електронних платіжних засобів для отримання готівкових коштів;

9) на суму в еквіваленті до 100000 гривень включно на календарний місяць з усіх рахунків фізичної особи - клієнта банку, відкритих в іноземній валюті, переказів на рахунки фізичних осіб з використанням реквізитів електронних платіжних засобів платника та отримувача (р2р-переказів) та розрахунків, здійснених з використанням електронних платіжних засобів, для оплати операцій з активами, які безпосередньо конвертуються (обмінюються) на грошові кошти та відповідно до правил та/або інших внутрішніх документів міжнародних платіжних систем належать до операцій "квазікеш" (англійською мовою quasi cash). До таких операцій, зокрема, але не виключно, належать: купівля криптовалют, поповнення електронних гаманців, купівля подарункових сертифікатів, перекази на користь букмекерських компаній, оплата дорожніх чеків. Коди категорій торговців, що можуть використовуватися для таких операцій, зокрема, але не виключно, такі: 4829; 6012; 6050; 6051; 6534; 6539; 6540; 7800; 7801; 7802; 7995;

9-1) на суму в еквіваленті до 100000 гривень включно на календарний місяць з усіх рахунків фізичної особи - клієнта банку, відкритих у національній валюті, переказів на рахунки фізичних осіб із використанням реквізитів електронних платіжних засобів платника та отримувача (р2р-переказів), які ініційовані за допомогою системи дистанційного обслуговування банку або платіжного застосунку банку;

10) розрахунків національного оператора поштового зв'язку, небанківських фінансових установ, які є прямими учасниками міжнародних карткових платіжних систем, за зобов'язаннями перед цими платіжними системами;

11) переказів на користь представництв і філій за кордоном юридичних осіб, у статутному капіталі яких державі прямо або опосередковано належить частка в розмірі 100 відсотків, згідно з кошторисом на утримання або робочою програмою та бюджетом з урахуванням обмежень, установлених у пункті 17 цієї постанови;

12) операції з переказу іноземної валюти, що ініціюється з метою сприяння підвищенню обороноздатності України фізичною особою, яка не є суб'єктом господарської діяльності, за товари, що містяться в Переліку товарів критичного імпорту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року № 153 (зі змінами), з такими кодами згідно з УКТЗЕД: 8507, 6211 43 90 00, 6506 10 80 00, 61-62, 6403-6405, 3926, 6217, 9005 10 00 00, 9005 80 00 00, 8802 20 00 00, 8802 30 00 00, 9404 30 00 00, 3926 90 92 90, 30, якщо сума такої операції/операцій на календарний місяць в еквіваленті є меншою, ніж 400000 гривень (за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції);

13) переказу за кордон іноземної валюти для виплати відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України пенсій з урахуванням обмежень, установлених у пункті 17 цієї постанови;

14) розрахунків значущих операторів послуг платіжної інфраструктури з нерезидентами для забезпечення виконання функцій у міжнародних карткових платіжних системах;

15) переказу Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів з метою забезпечення виконання ним функцій, визначених законодавством України;

16) операцій з оплати страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) або страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами перестрахування іноземним ядерним пулам (або уповноваженим особам за дорученням таких пулів), які здійснюються уповноваженим страховиком за дорученням членів об'єднання "Ядерний страховий пул";

17) операцій з оплати Моторним (транспортним) страховим бюро України страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами перестрахування, операцій з оплати страхових виплат (страхових відшкодувань) або вимог щодо компенсації таких виплат Моторним (транспортним) страховим бюро України за договорами міжнародного страхування "Зелена картка";

18) операцій з оплати страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) або страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами перестрахування, укладеними з перестраховиками-нерезидентами, щодо передачі ризиків цивільної авіації відповідно до Повітряного кодексу України за умови наявності підтвердження від Державної авіаційної служби України, що відповідні повітряні судна продовжують польоти у відкритому повітряному просторі, мають діючі свідоцтва льотної придатності та про наявність чинного сертифіката експлуатанта повітряного судна;

19) операцій з оплати страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами перестрахування, укладеними з перестраховиками-нерезидентами, якими передбачено відшкодування збитків, пов'язаних з експлуатацією, відновленням, пошкодженням, знищенням та/або втратою майна телекомунікаційних мереж та телекомунікаційної інфраструктури на території України, уключаючи ті, що заподіяні внаслідок війни;

20) переказів фізичними особами-нерезидентами іноземної валюти, купленої за кошти, одержані в разі загибелі військовослужбовця, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (зі змінами);

21) переказу іноземному інвестору/нерезиденту коштів, отриманих у зв'язку з проведеною після 01 квітня 2023 року виплатою погашення/сплатою доходу за облігаціями внутрішньої державної позики України згідно з умовами їх розміщення (емісії).

22) переказу Центральним депозитарієм цінних паперів коштів на власний рахунок, відкритий в іноземному банку-депозитарії, з метою оплати послуг цього іноземного банку-депозитарію.

Отже, підприємства до завершення воєнного стану не мають можливості розрахуватись за імпортні операції товарів не критичного імпорту, Фактично, борги українських підприємств за імпорт товарів некритичного імпорту накопичуються. Альтернативою класичному разрахунку можуть стати зарахуванням зустрічних однорідних вимог, відступлення права вимоги (заміна сторони зобовязання) або прощення боргу.

Зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

У цьому випадку імпортер, як і українське підприємство, мають дебіторську та кредиторську заборгованість один перед одним.

Щодо вимог, які можуть підлягати зарахуванню, неодноразово наголошував Верховний Суд. Так, в низці судових рішень суди дотримуються послідовної позиції щодо умов, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема, вони мають: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (постанова від 29.12.2021 у справі №826/17678/15; постанова від 31.01.2020 у справі №1340/3649/18; постанова від 16.04.2019 у справі №911/483/18; постанова від 21.11.2018 у справі №755/9929/15-ц).

Зарахування зустрічних однорідних вимог може бути також після заміни сторони у зобовязанні. Наприклад, при відступленні права вимоги. У  цьому випадку імпортер відступає право вимоги іншому нерезидентові, який має дебіторську заборгованість перед українським підприємством та який, своєю чергою, стає кредитором за зовнішньоекономічним контрактом, за яким не було можливості здійснити розрахунок. 

Зручно та швидко скласти договір про відступлення права вимоги Ви маєте можливість у нашому конструкторі документів на сайті ІнстаДок.

Прощення боргу.

Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК України).

При цьому слід наголосити, що така кредиторська заборгованість може бути неоплаченою та не вважатись безнадійною (бути простроченою) ще упродовж трьох років, оскільки відповідно до:

- п. 5 ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

- п. 19 ЗУ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Зауважимо, що, наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування податком на прибуток підприємства, податком на доходи фізичних осіб" 03.04.2018  № 400 було затверджено низку узагальнюючих податкових консультацій. Зокрема, Узагальнюючу податкову консультацію щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до підпункту "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якої, підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що безнадійна заборгованість - це заборгованість, що відповідає одній з перелічених підпунктом ознак. Зокрема, відповідно до підпункту "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу під безнадійною заборгованістю розуміється заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. Підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною. Ця норма Кодексу не передбачає необхідності здійснення платником податку - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. Тож, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійної згідно з підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є сплив строку позовної давності зобов'язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні. Таким чином, у разі якщо заборгованість відповідає ознаці, визначеній підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, платники податку не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам, передбаченим підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Як відомо, постановою КМУ "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" карантин було продовжено до 31.08.2022р., а відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17 травня 2022 року № 341/2022, воєнний стан, наразі, діє до 23.08.2022р.