Купівля-продаж корпоративних прав за попередньою домовленістю + шаблон попереднього договору купівлі-продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі ТОВ)

Купівля-продаж корпоративних прав – це, по суті, продаж частки в статутному капіталі товариства. Такий продаж можливо здійснити одразу, оформивши договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі товариства), а можливо заздалегідь домовитись про купівлю-продаж таких прав шляхом оформлення попереднього договору. Такий попередній договір обов'язково має мітити в собі істотні умови основного договору та відображати волевиявлення сторін на укладення основного договору в майбутньому. Уклавши попередній договір купівдлі-продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі), сторони беруть на себе обов'язок укласти у майбутньому основний договір.

Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч.1 ст. 167 Господарського кродексу України).

Відчуження корпоративних прав регулюється ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Стаття 21 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначає умови відчуження частки у статутному капіталі товариства іншим учасникам товариства або третім особам. Водночас, ця стаття чітко визначає істотні умови договору купівлі-продажу корпоративних прав: 

1. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. 
2. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
3. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.
4. Учасник товариства може встановити вимогу нотаріального посвідчення правочину з відчуження, застави частки такого учасника у статутному капіталі відповідного товариства та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному законом. Така вимога учасника, а також скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір, за яким виникнення, зміна чи припинення прав та обов’язків щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства обумовлені обставинами (наприклад, обов'язкова звідчуження такої частки не пізніше ніж через один рік у разі придбання частки учасника самим товариством ч.4 ст. 25 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), вчиняється у письмовій формі. Істотними умовами такого договору є розмір частки у статутному капіталі товариства, що відчужується, ціна договору, обставини, що обумовлюють настання, зміну або припинення прав та обов’язків сторін щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства, строк дії договору. Товариство може укласти договір, за яким виникнення, зміна чи припинення прав та обов’язків щодо відчуження частки у власному статутному капіталі обумовлені обставинами, лише якщо така частка належить товариству.

Статутом товариства може встановлюватися обмеження щодо відчуження або обтяження товариством частки (частини частки) у власному статутному капіталі. Відповідне положення може бути внесене до статуту товариства, змінене або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства.

Важливим є момент, що оскільки корпоративні права є майном, то право власності виникає з моменту передання таких прав. Це випливає із аналізу норм статті 190 ЦК України та ст. 334 ЦК України. Таким чином, важливо розуміти, що (1) за попереднім договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі у жодному разі не перейде право власності на частку і (2) що сам момент передання частки треба обумовлювати у договорах. 

Слід зазначити, що на відміну від самого договору купівлі-продажу корпоратвиних прав (частки у статутному капіталі), для якого передбачена державна реєстрація змін в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, попередній договір купівлі-продажу копоратвиних прав не передбачає жодних змін у такому реєстрі.