5.3. Склад робочої інвентаризаційної комісії встановлюється Наказом керівника.
5.4. Проводити інвентаризацію активів і зобов’язань щороку перед складанням річної фінансової звітності станом на 01 грудня року, за який складається фінансова звітність.
5.5. Інвентаризацію основних засобів здійснювати один раз на рік.
5.6. У всіх інших випадках об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються керівником чи власником підприємства на підставі чинного законодавства.
6. Оцінка
6.1. Створити оціночну комісію для проведення приймання, списання, оцінки активів і зобов’язань. Склад оціночної комісії встановлюється в Наказі керівника.
6.2. Залучати в разі необхідності для проведення оцінки окремих об’єктів активів спеціалізовані оціночні фірми.
7. Бухгалтерський облік
7.1. Вести бухгалтерський облік на Підприємстві згідно із законом України 2164-VIII від 05.10.2017року « Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (щодо удосконалення деяких положень)".
7.2. Бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтуються на таких основних принципах:
- повне висвітлення;
- автономність;
- послідовність;
- безперервність;
- нарахування та відповідність доходів і витрат ;
- превалювання сутності над формою;
- єдиний грошовий вимірник;
- інших принципах, визначених міжнародними стандартами або
національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку,
або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку
в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів
застосовуються підприємством.
7.3. Облікову політику застосовувати таким чином, щоб фінансові звіти повністю узгоджувались з вимогами Закону про бухоблік та кожного конкретного П(С)БО.
Застосовувати ті підходи і методи для ведення бух обліку і надання інформації в фінансових звітах, які найбільш адаптовані до діяльності підприємства.
7.4. Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансових звітів проводити згідно принципу нарахування так, щоб результати операцій та інших подій відображались в облікових регістрах і фінансових звітах тоді, коли вони мали місце, а не тоді, коли підприємство отримує чи сплачує кошти.
7.5. Доходи відображати в тому періоді, коли вони були зароблені, а витрати - на основі відповідності цим доходам, що забезпечить визначення фінансового результату звітного періоду співставленням доходів звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання доходів.
7.6. При складанні фінансових звітів визначити величину суттєвості статті в розмірі 1 тис. грн..
7.7. Використовувати на Підприємстві автоматизовану форму ведення обліку із застосуванням бухгалтерської програми «1С: Підприємство».
8. Основні засоби
8.1. Облік основних засобів ведеться на підставі ПСБО 7 "Основні засоби" затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 18 червня 2015 року № 573.
8.2. Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:
1. Основні засоби
1.1. Земельні ділянки.
1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом.
1.3. Будівлі, споруди та передавальні пристрої.
1.4. Машини та обладнання.
1.5. Транспортні засоби.
1.6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).
1.7. Тварини.
1.8. Багаторічні насадження.
1.9. Інші основні засоби.
2. Інші необоротні матеріальні активи
2.1. Бібліотечні фонди.
2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.
2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди.
2.4. Природні ресурси.
2.5. Інвентарна тара.
2.6. Предмети прокату.
2.7. Інші необоротні матеріальні активи.
8.3. Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) та вартість яких перевищує 6000 гривень.
8.4. Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.
8.5. Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.
8.6. Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.
8.7. Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.
8.8. До складу малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) відносяться матеріальні цінності, що призначаються для використання у господарській діяльності протягом періоду, який більше одного року з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких 1000 до 6000 гривень.
8.9. Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) враховуються на рахунку 11 «Інші необоротні активи». Аналітичний облік інших необоротних активів ведеться аналогічно обліку основних засобів – по об’єктно, персоніфіковано, в розрізі підрозділів відповідно до організаційної структури Підприємства.
8.10. Малоцінні необоротні матеріальні активи відображаються на балансі підприємства упродовж терміну експлуатації (використання) таких активів.
8.11. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
8.12. Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів.
8.13. Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів:
|
Групи
|
Мінімально допустимі строки корисного використання, років
|
|
група 1 – земельні ділянки
|
-
|
|
група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом
|
15
|
|
група 3 – будівлі
|
20
|
|
споруди
|
15
|
|
передавальні пристрої
|
10
|
|
група 4 – машини та обладнання
|
5
|
|
З них:
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 6000 гривень
|
2
|
|
група 5 – транспортні засоби
|
5
|
|
група 6 – інструменти, прилади, інвентар, меблі
|
4
|
|
група 7 – тварини
|
6
|
|
група 8 – багаторічні насадження
|
10
|
|
група 9 – інші основні засоби
|
12
|
|
група 10 – бібліотечні фонди, збереження Національного архівного фонду України
|
-
|
|
група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи
|
-
|
|
група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди
|
5
|
|
група 13 - природні ресурси
|
-
|
|
група 14 - інвентарна тара
|
6
|
|
група 15 - предмети прокату
|
5
|
|
група 16 - довгострокові біологічні активи
|
7
|
8.14. Ліквідаційну вартість об’єктів основних засобів не розраховувати і з метою амортизації прийняти рівною нулю.
8.15. Амортизація малоцінних необоротних активів і бібліотечних фондів нараховується у розмірі 100%-вої їх вартості в першому місяці використання об’єкта.
8.16. Підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.
8.17. Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу капіталу у дооцінках та відображається в іншому сукупному доході, а сума уцінки - до складу витрат, крім випадків, що наведені в пункті 20 Положення (стандарту) 7.
8.18. Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи і бібліотечні фонди.
8.19. Синтетичний облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби». Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об’єкту основних засобів персоніфіковано в розрізі матеріально - відповідальних осіб..
9. Нематеріальні активи
9.1. Придбані нематеріальні активи обліковуються на підставі П(С)БО 8 "Нематеріальні активи". Нематеріальні активи враховуються на рахунку 12 «Нематеріальні активи» по об’єктно в розрізі підрозділів відповідно до організації структури Підприємства.
9.2. Облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами:
- права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);;
- права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
- права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
- авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
- інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
9.3. Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.
9.4. Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство/установа має:
- намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;
- можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;
- нформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу.
9.5. Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.
9.6. Не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:
- витрати на дослідження;
- витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;
- витрати на рекламу та просування продукції на ринку;
- витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємств/установ або їх частини;
- витрати на підвищення ділової репутації підприємства/установи, вартість видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків).
9.7. Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю.
9.8. Нарахування амортизації нематеріальних активів (крім права постійного користування земельною ділянкою) здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років. Строк корисного використання встановлюється окремо для кожного нематеріального активу.
9.9. При визначенні строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів слід ураховувати:
- строки корисного використання подібних активів;
- моральний знос, що передбачається;
- правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання;
- очікуваний спосіб використання нематеріального активу підприємством/установою;
- залежність строку корисного використання нематеріального активу від строку корисного використання інших активів підприємства/установи.
9.10. Амортизації нематеріальних активів підприємство нараховується із застосуванням прямолінійного методу.
9.11. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот. Суму нарахованої амортизації підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства і накопиченої амортизації нематеріальних активів.
9.12. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.
9.13. Термін корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації переглядаються в кінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод.
9.14. Амортизація нематеріального активу нараховується, виходячи з нового методу нарахування амортизації і строку використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.
9.15. Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об'єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).
9.16. Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів відображається у складі капіталу у дооцінках та в іншому сукупному доході, а сума уцінки - у складі витрат звітного періоду, крім випадків, що наведені у п. 23 цього Положення (стандарту).
10. Запаси
10.1. Запаси - активи, які:
-утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності;
- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
- утримуються для споживання під час виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
10.2. Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:
- сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб. Облік ведеться на рахунку 20 «Виробничі запаси»;
- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу, обліковуються на рахунку 28 «Товари». Облік товарів ведеться в розрізі підрозділів відповідно до організаційної структури Підприємства, місць зберігання, в кількісному і грошовому вираженні по кожному найменуванню товарів ;
- малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року та вартістю менше 1000 гривень або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року та вартістю понад 1000 гривень. Для обліку використовуєть рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;
10.2. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).
10.3. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
10.4. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів,
- транспортних витрат;
- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання .
10.5. При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за методом собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили до підприємства/установи (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.
10.6. Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
11. Дебіторська заборгованість
11.1. Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
11.2. Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.
11.3. Величина резерву сумнівних боргів визначається із застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості. За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності дебіторів (365 днів).
11.4. Дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.
11.5. Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом включає заборгованість фінансових і податкових органів, а також авансові платежі, переплату за податками і зборами, іншими платежами до бюджету та відображається в балансі із виділенням заборгованості з податку на прибуток.
12. Грошові кошти
12.1. Грошові кошти компанії - це її найбільш ліквідний актив, в першу чергу забезпечує її платоспроможність.
12.2. Грошові кошти компанії можуть групуватися по об'єктах. Як правило, це безготівкові кошти на банківських рахунках. У розрізі кожного об'єкта може бути отриманий звіт про наявність грошових коштів на початок дня чи місяця, про суми обігу за обраний період, а також сум залишку коштів на кінець періоду.
12.3. Безготівкові операції фіксуються на розрахунковому рахунку в банку. Обліковуються на рахунку 31 «Розрахунковий рахунок»
12.4. Операції з готівкою враховуються через каси підприємства та обліковуються на рахунку 30 «Каса». Такі типові документи руху грошових коштів, як касові операції (тобто надходження грошей у касу і видача готівки) здійснюються за допомогою прибуткових і видаткових касових ордерів.
12.5. Усі касові документи для здійснення контролю та аналізу фіксуються у журналі реєстрації касових ордерів. Всі рухи в касі враховуються у касовій книзі, яка заповнюється щодня, в кінці дня касир підбиває підсумки руху коштів. «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» від 15.12.2004 № 637.
12.6. У банк грошові кошти вносяться згідно з оголошенням про внесок грошових коштів. Перерахувати кошти або зняти готівку можна за допомогою платіжного доручення, а також розрахункових і платіжних чеків.
12.7. Під звіт гроші видаються тільки особам, які мають на це право, згідно з наказом керівника. Гроші видаються з розрахункового рахунку на певний строк, повернути гроші або надати документи про те, куди вони витрачені, потрібно не пізніше цього строку.
13. Зобов’язання
13.1. Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
13.2. Зобов'язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.
13.3. Довгострокове зобов'язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов'язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов'язаних з фінансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо:
- позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов'язання внаслідок порушення;
- не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
13.4. Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання.
13.5. Поточні зобов'язання
13.6. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.
13.7. Забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат:
- на виплату відпусток працівникам. Сума забезпечення на виплату відпусток визначається щомісяця як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці з урахуванням відповідної суми відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
- гарантійних зобов’язань для здійснення майбутніх витрат.
14. Інші активи та зобов’язання
14.1. До «Витрат майбутніх періодів» відносити раніше сплачену орендну плату, суми на підписку періодичних видань, суми страхових платежів а також всі інші витрати, що стосуються наступного облікового періоду, враховуються на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів»
14.2. До складу «Доходів майбутніх періодів» включати суми доходів, нарахованих на протязі поточного чи попередніх звітних періодів, які будуть визначені в наступних звітних періодах і враховуються на рахунку 69 «Доході майбутніх періодів»
14.3. Оцінку ступеня завершеності операції з надання послуг (виконаних робіт) здійснювати шляхом вивчення виконаної роботи, при цьому в бухгалтерському обліку доходи відображати у звітному періоді підписання акта про надані послуги (виконані роботи).
14.4. Товари, передані на комісію, не вважати реалізованими при передачі комісіонеру, тому ці операції не вважати доходами.
14.5. Класифікацію затрат проводити згідно з П(С)БО 16.
14.6. По кожному контрагенту вести облік у розрізі договорів.
14.7. Оцінку активів або зобов’язань проводити по методу балансової вартості.
14.8. Нарахування податку на прибуток у фінансовій звітності відображувати у тому періоді, за який складається фінансова звітність.
14.9. Подавати фінансову звітність за формами і в терміни, передбачені П(С)БО та постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 № 419.
14.10. Використовувати на Підприємстві форми і систему оплати праці відповідно до умов, передбачених відповідним положенням.
14.11. Використовувати на Підприємстві передбачені діючими законодавчими актами граничні норми добових на службові відрядження, граничну величину розрахунків готівкою, терміни подачі звіту про використання коштів, тощо.
14.12. Встановити тривалість операційного циклу – до підписання актів виконаних, але не більше одного року.
15. Доходи
15.1. Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
15.2.Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:
- дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
- інші операційні доходи;
- фінансові доходи;
- інші доходи.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.
До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.
До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).
До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:
-покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
-підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
-сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
-є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
15.3. Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.
Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.
15.4. Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.
Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.
15.5. У разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді процентів.
15.6. Сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів.
15.7. Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визначити неможливо, то дохід визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані за цим бартерним контрактом.
16. Витрати
16.1. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
16.2. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
16.3. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
16.4. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.
16.5. Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:
16.6. Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.
16.7. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.
16.8. Погашення одержаних позик.
16.9. Інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).
16.10. Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
16.11. Балансова вартість валюти.
16.12. Склад витрат:
-Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного період;
- Адміністративні витрати це загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством;
- Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг);
- Інші операційні витрати.
16.13. До фінансових витрат відносяться витрати на проценти (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати")
16.14. Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі.
16.15. До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).
16.16. Нараховувати витрати - проценти по займу при поверненні займу.
16.17. Податки на прибуток визнаються витратами згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток".
17. Заключні положення
17.1. Загальний контроль за виконання вимог Положення залишаю за собою.
17.2. Безпосередній контроль за виконанням вимог Положення покладається на головного бухгалтера Підприємства.
17.3. У випадках зміни норм чинного законодавства щодо питань, які передбачені Положенням, перевагу мають норми законодавства. У такому разі у Положенні повинні бути внесені відповідні зміни.
17.4. Внесенні змін до даного Положення у зв’язку із зміною законодавства чи вступом у дію П(С)БО здійснюється шляхом викладення Положення у новій редакції та затвердження Наказом по Підприємству.
Посада представника
Скорочене найменування
__________________________
ПІБ представника
ПОГОДЖЕНО:
Посада представника
__________________________
ПІБ представника
Тільки авторизовані користувачі мають змогу залишати коментарі!