Назва господарського суду, де розглядається справа про банкрутство
ухвалою від дата ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутсво, (напр.:31.12.2021)📆
відкрив провадження у справы номер справи про банкрутство
про банкрутство Повне найменування
та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ПІБ в родовому відмінку
(Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) номер свідоцтва арбітражного керуючого
від адреса здійснення діяльності арбітражного керуючого
року), введено процедуру розпорядження майном строком на строк введення процедури розпорядження майном (зазначений в ухвалі про відкриття провадження про банкрутство)
.
Так, відповідно до ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).
Згідно ч. 3 зазначеної статті, розпорядник майна зобов'язаний, зокрема, проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.
Згідно ч. 2 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий зобов’язаний неухильно дотримуватися вимог законодавства, проводити аналіз фінансово-господарського сану, інвестиційної діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.
Водночас, відповідно до ч. 11 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.
Також, згідно ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства, у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень:
схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Отже, передумовою вирішення питання щодо наступної судової процедури є належний аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.
Водночас, пунктом 1 Порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 10.09.2020 N 3105/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.09.2020 за N 872/37155 (далі - Порядок) встановлено, що аналіз фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства (далі - Аналіз) проводиться згідно з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року N 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року N 1361).
Арбітражний керуючий, призначений судом розпорядником майна, проводить Аналіз до проведення перших зборів кредиторів та подає результати Аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію (абз.2 п. 1 зазначеного Порядку).
Зазначені вище Методичні рекомендації розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.
Згідно п. 3 Розділу I Методичних рекомендацій, суб'єктами аналізу є власники, органи, уповноважені управляти майном, або особи, які заінтересовані в отриманні інформації щодо діяльності підприємства (державний орган з питань банкрутства, арбітражний керуючий, органи податкової служби, керівництво).
Основними джерелами інформації для проведення аналізу є , відповідно до п. 1 Розділу ІІ Методичних рекомендацій):
установчі документи підприємства (засновницький договір, статут), а також довідка про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстр власників акцій (за наявності);
баланс підприємства (форма N 1 ( z0396-99 ), для суб'єктів малого підприємництва - форма N 1-м) ( z0161-00 );
звіт про фінансові результати (форма N 2 ( z0397-99 ), для суб'єктів малого підприємництва - форма N 2-м) ( z0161-00 );
звіт про рух грошових коштів (форма N 3) ( z0398-99 );
звіт про власний капітал (форма N 4) ( z0399-99 );
примітки до річної фінансової звітності (форма N 5) ( z0904-00 );
звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос) (форма N 11-ОЗ) (vb292202-09 );
обстеження технологічних інновацій промислового підприємства (форма N 1-інновація) ( vb230202-09 );
звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма N 1-Б) ( va270202-09 );
звіт з праці (форма N 1-ПВ) ( vc294202-09 );
звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці (форма N 1-ПВ (умови праці)) ( vb294202-09 );
звіт про використання робочого часу (форма N 3-ПВ);
звіт про виробництво промислової продукції (форма N 1П-НПП) ( vl239202-09 );
інша інформація, необхідна для проведення аналізу та виявлення резервів виробництва.
Водночас, згідно п. 2 Розділу І Методичних рекомендацій, під час проведення аналізу використовуються показники згідно з переліком, визначеним у додатку 1.
З аналізу зазначеного додатку чітко вбачається, що без зазначених вище бухгалтерських та фінансових документів неможливо зробити аналіз фінансово-господарського стану боржника.
Проте, керівник боржника ПІБ керівника Боржника
ухиляється від передачі розпоряднику майна бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності, не допускає розпорядника майна для проведення інвентаризації, через що розпорядник майна не має можливості здійснення аналізу фінансового стану Боржника, провести інвентаризацію, здійснити заходи щодо збереження майна боржника. Також, загальні збори кредиторів, не маючі аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, не мають можливості прийняти одне з рішень, що передбачене ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства.
Доказами того, що ПІБ керівника Боржника
ухиляється від передачі відповідних документів і перешкоджає проведенню інвентаризації є: Докази, що свідчать про те, що керівник боржника ухиляється від передачі розпоряднику майна бухгалтерську та іншу документацію Боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності, не допускає розпорядника майна для проведення інвентаризації.
(копії додаються).
Згідно ч. 2 ст.40 Кодексу України з процедур банкрутства, у процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником або органом управління боржника виконанню повноважень розпорядника майна, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право припинити повноваження керівника або органу управління боржника та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна.
Про припинення повноважень керівника або органу управління боржника та покладання його обов'язків на розпорядника майна господарський суд виносить ухвалу.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня постановлення господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника або органу управління боржника відповідні посадові особи боржника, повноваження яких припинені ухвалою господарського суду, зобов'язані протягом трьох днів передати розпоряднику майна, а розпорядник майна - прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.
На підставі наведеного вище та керуючись ч. 2 ст.40 Кодексу України з процедур банкрутства, -
Тільки авторизовані користувачі мають змогу залишати коментарі!