Суд. практика: ЕЦП (КЕП) має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис
Постанова Східного апеляційного господарського суду від 26 серпня 2020 р. в справі № 905/1088/19:
Посилання апелянта на те, що нею та позивачем не укладався договір поруки, а відповідно, і не підписувався нею із використанням електронного цифрового підпису спростовується матеріалами справи, а саме, витягом про об`єкт перевірки за договором поруки №POR1541589884360, яким встановлено приналежність електронного підпису ОСОБА_1 і, вказано, що ЕЦП є правильним, підпис накладений 14.11.2018 року о 12:38:05 (а.с. 35).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Тобто, наявність цифрового підпису не являється переважним перед власноручним підписом - обидва види використовуються для ідентифікації підписувача.
Відповідно до п. п. 3, 4 ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Вказаний документ є належним та допустимим доказом у розумінні ст. ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження погодження другого відповідача з істотними умовами договору поруки.
Тобто, в даному випадку підтверджено факт ознайомлення з умовами договору і погодження з ними.