РУС
ENG
POL

Інтеграційне регулювання ринків цінних паперів в ЄС

Автореферат:

  1. У сфері інтеграційного регулювання ринків цінних паперів в ЄС здійснено перехід від принципу мінімальної гармонізації до взаємного визнання, від взаємного визнання до уніфікації, і в результаті, зокрема, уніфіковано мінімальні вимоги до емітентів для доступу на регульований ринок, вимоги до розкриття інформації, проспектів емісії цінних паперів тощо. Оскільки право ЄС – це право, сформоване міжнародним економіко-політичним об’єднанням як різновидом міжнародної організації, створеним на базі міжнародних договорів, укладених державами-членами, і норми права ЄС мають пряму дію щодо суб’єктів публічного та приватного права завдяки міжнародному договору між суверенними державами, те, що створено інституціями ЄС, є наднаціональними інтеграційними нормами права (похідне міжнародне право), а, отже, це сфера міжнародного права (як й усі правові питання наднаціонального характеру).
  2. Предмет інтеграційного права цінних паперів ЄС – суспільні відносини у сфері розвитку і функціонування ринків цінних паперів як вільного ринку всередині ЄС, а також подальша поступова інтеграція ринків цінних паперів ЄС до міжнародних ринків цінних паперів. Методами регулювання в інтеграційному праві цінних паперів ЄС виступають як імперативний, так і диспозитивний. З цього випливає, що інтеграційне право цінних паперів ЄС (право ринків цінних паперів ЄС) – це комплексна галузь економічного права ЄС, відособлена сукупність інтеграційних норм, спрямована на регулювання суспільних відносин у сфері вільного транскордонного в рамках ЄС та обмежено вільного – щодо третіх країн – функціонування ринків цінних паперів.
  3. Метод інтеграції ринку цінних паперів України в правове поле ЄС, за аналогією з методом інтеграції ринків цінних паперів держав-членів ЄС, можна окреслити такими елементами:

1) визначення мети (рівня бажаної інтеграції) – скасування обмежень на вільний рух капіталу між Україною та ЄС, зокрема на ринку цінних паперів;

2) визначення нормативної бази, що має бути розроблена, для досягнення мети та розробка підзаконних нормативних актів, технічних регламентів (включаючи поступовий перехід від системи валютного контролю до адміністративних заходів щодо контролю за рухом капіталу, наприклад, посилення вимог до прозорості корпоративної структури емітентів);

3) налагодження посиленої співпраці державного регулятора ринку цінних паперів України з регуляторами інших країн інтеграційної зони (поступове впровадження принципу взаємного визнання, а згодом і гармонізації), тобто, має бути прийнятий комплекс заходів щодо визнання ліцензій на право надання фінансових послуг, виданих українськими регуляторами, в державах-членах ЄС, а ліцензій, виданих в ЄС, – в Україні, а також впроваджений інститут єдиного «паспорта» емітента;

4) створення системи контролю за виконанням поставлених цілей та фактичних перешкод на шляху побудови спільного ринку капіталу України та ЄС.

3. Оскільки ЄС як інтеграційне наднаціональне об’єднання суверенних держав-членів не має повноважень виступати повноправним членом міжнародних організацій, що займаються розробкою рекомендацій щодо розвитку ринків цінних паперів, крім СОТ, та, на відміну від держав-членів, не є учасником Віденської Конвенції про право міжнародних договорів, потенційно можливий конфлікт міжнародного європейського та міжнародного універсального правопорядків з питань ринку цінних паперів.

4. У майбутніх угодах з ЄС рекомендується розробити норми, які будуть забезпечувати справедливий викуп акцій міноритарного акціонера в процесі придбання компанії мажоритарним акціонером, зокрема, впровадження механізму компенсації збитків, в тому числі упущеної вигоди тощо.

5. Існує необхідність коригування міжнародних договорів України у сфері інвестицій у разі вступу в ЄС, зокрема, впровадженням механізмів обмежень вільного руху капіталу у випадку прийняття Радою ЄС відповідного рішення.

6. Регулювання політики ЄС у сфері ринків цінних паперів не обмежується правовідносинами внутрішньо-системного характеру між інституціями ЄС і державами-членами. Воно також характеризується наявністю зовнішнього виміру, що включає сегмент співробітництва ЄС з третіми країнами, в т.ч. й з Україною.

7. Пропонується прийняти документ у формі Закону України «Про Основи законодавства про ринки фінансових послуг», в якому загальна частина включала б розділи щодо методології адаптації українського законодавства до права ЄС, зокрема, визначення кінцевої мети інтеграції на певний довгостроковий період, а спеціальна частина – розділи щодо банківської сфери, страхування та ринків цінних паперів, з впровадженням поступової заміни системи валютного контролю адміністративними заходами пруденційного нагляду, орієнтованими на європейські стандарти.

8. Існує необхідність запровадження системи податкового стимулювання інвесторів щодо реінвестування доходів, отриманих або нарахованих за цінними паперами. Доцільно, щоб інвестиційний дохід і дивіденди, виплачені за акціями та іншими фінансовими інструментами, зокрема, інститутів спільного інвестування, активами яких управляють компанії з управління активами, що є резидентами України та належать резидентам України, не обкладалися податками. 

    9. Щодо адаптації українського законодавства в сфері ринків цінних паперів до права ЄС доцільним було б:

  1. усунути колізію між Цивільним кодексом України і Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо понять «фінансові інструменти» та «цінні папери», максимально наблизивши їх зміст до визначень, якими оперує законодавство ЄС;
  2. удосконалити поняття «фінансові інструменти», статтю 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» доповнити словами: «паї в організаціях колективного інвестування; опціони, ф’ючерси, свопи, форвардні процентні угоди та будь-які інші деривативні контракти щодо товарів, розрахунки за якими повинні бути здійснені в грошовій формі або можуть бути здійснені у грошовій формі за вибором однієї із сторін (інакше ніж по причині дефолту або інших заходів припинення діяльності); деривативні інструменти для передачі кредитного ризику; фінансові контракти щодо різниці». Також має бути спланована і розпочата робота щодо внесення відповідних змін до інших нормативно-правових актів України для забезпечення функціонування тих фінансових інструментів, які запроваджуються в ЄС;
  3. запровадити документ «Ключова інформація для інвестора», який би відповідав вимогам Директиви ЄС про проспекти емісії;
  4. вжити заходів щодо підвищення ефективності корпоративного управління на основі презумпції ефективного контролю з боку акціонерів та впровадити компенсаційні схеми для інвесторів ІСІ для приведення українського законодавства у відповідність до Директиви «Про схеми компенсації інвесторам» та з метою поступового впровадження вимог Директив про UCITS;
  5. забезпечити відповідність вимог українського законодавства щодо кредитних рейтингових агентств стандартам ЄС та згодом можливість реєстрації українських КРА в ЄС для підвищення довіри до них з боку закордонних інвесторів, що може бути відображено в наступних домовленостях з ЄС;
  6. впровадити в українське законодавство, зокрема шляхом внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства», обов’язок виконавчого органу товариства разом з оголошенням порядку денного надсилати акціонерам матеріали загальних зборів, які повинні містити проекти рішень, що їх мають ухвалити загальні збори товариства, або правові роз’яснення з питань порядку денного або можливих рішень, їх юридичних наслідків.

автор І.П.Яновська, 2014

Продиктуйте текст для поиска
Готово