1. Дисконтування валютної заборгованості, здійснене контролюючим органом з посиланням на МСБО, є неправомірним та не відповідає вимогамзаконодавства
Відповідно до обставин податкового спору, платник податків уклав договір позики з нерезидентом на 5 років із подальшим продовженням строку погашення заборгованості. На думку контролюючого органу, платник податків на дату виникнення кредиторської заборгованості мав визначити справедливу вартість зобов'язання, а суму дисконту (різницю між майбутньою та теперішньою вартістю зобов'язання) включити в дохід на момент отримання позики.
Ухвалюючи рішення на користь платника податків, Шостий апеляційний адміністративний суд зазначив наступне: якщо поворотна фінансова допомога є короткостроковою (якщо її буде повернуто протягом 12 місяців), то Позикодавець може не дисконтувати грошові потоки. Якщо ж поворотна допомога є довгостроковою, то необхідно провести дисконтування грошових потоків, суму дисконту віднести на витрати, а в подальшому визнавати фінансові доходи в процесі амортизації такого дисконту.
При цьому, відповідно до висновку суду національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов'язань, відтак, підприємство не зобов'язане визначати методологію оцінки фінансових зобов'язань самостійно, а ДФС не має права визначати цю методику та давати вказівки платнику податків щодо методики.
Більше того, суд також звернув увагу на те, що для погашення зобов'язання за позикою платник податків повинен сплатити позикодавцю відповідно до умов договору суму основного боргу і нараховані відсотки. Водночас, з висновків акту перевірки вбачається, що податковим органом при визначенні теперішньої вартості заборгованості по позиці застосовано формулу для одноразового платежу в кінці строку, без урахування необхідності погашення також відсотків за позикою.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.
Окрім того, у іншій справі Шостий апеляційний суд також наголосив, що визначення національних стандартів не дозволяє застосувати міжнародні стандарти обліку у разі відсутності методів ведення обліку в національних стандартах.
Отже, наявна судова практика підтверджує, що з огляду відсутність методики розрахунку та визначення справедливої вартості валютної заборгованості за довгостроковими позиками, платники податків не зобов'язані здійснювати дисконтування таких заборгованостей.
Детальніше: Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 р. у справі № 826/9136/17; Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 р. у справі № 826/16321/18.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/news/186253_nalogovyy-daydzhest-klyuchevye-sudebnye-resheniya-v-nalogovykh-sporakh
Только авторизованные пользователи могут оставлять комментарии!