Конструктор документов
Мои документы
Инструкция
Дата обновления 07.03.2024 о 21:52:29
Андрій Стретович, старший юрист, Alexandrov&Partners
https://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/EA013473
Договір на розроблення ПЗ є початком співпраці розробника та власника ІТ-продукту, який надалі визначить його долю й можливість використання.
Відповідно до позиції українського законодавця програмне забезпечення є твором. Зокрема, положення Цивільного кодексу України та Закону України "Про авторське право та суміжні права" містять визначення "комп'ютерні програми" як об'єкта авторського права. Це є початком, з якого мають виходити сторони, укладаючи договір на розробку програмного забезпечення.
Договір на розробку ПЗ та його види
Розгляньмо "класичні" види договорів на розробку ПЗ, зокрема їхні переваги та недоліки.
Договір Time & Materials (оплата за фактом). Зазвичай такі договори використовують у разі, коли об'єм виконаних робіт важко спрогнозувати, а тому розробник отримує оплату за роботи, які він/вона фактично виконали. Такий вид договору є доволі гнучким, оскільки розробники виконують роботи з урахуванням короткострокових завдань замовника, а тому вимоги до кінцевого продукту можуть змінюватися у процесі. Проте, укладаючи такий договір, замовнику варто пам'ятати, що вартість робіт може бути вищою за очікувану. Також, оскільки такий вид договору передбачає виконання короткострокових завдань, вони не завжди можуть бути прописані в технічному завданні.
Договір Fixed Price (фіксована ціна). Укладаючи такий договір, сторони визначають усі вимоги до ПЗ в технічному завданні та прописують строк виконання робіт і їхню вартість. Проте за таким договором важко вносити зміни до вимог кінцевого продукту, а тому його краще не використовувати для розроблення "складного" ПЗ (ризик для замовника). Виконавець також ризикує не отримати відшкодування фактичних затрат, якщо вони перевищили зафіксовану ціну.
Договір Fixed Budget. У разі укладання цього типу договору замовник установлює фіксований бюджет, на підставі якого формують технічні завдання до ПЗ та строк виконання робіт. Такий договір найкраще підходить у випадках, коли витрати на розробку програмного забезпечення обмежені.
Договір Out Staff. За таким договором замовник отримує в розпорядження на певний час фахівців із конкретно визначеними навичками, повністю регулюючи процес виконання завдань розробниками. Такий варіант договору більше підійде для замовників із досвідом у розробленні програмного забезпечення.
Наведений поділ доволі умовний, а тому в кожному індивідуальному випадку сторонам слід поєднувати потрібні для них аспекти та компоненти.
Чіткість дефініцій
Найкращий договір – максимально деталізований договір.
Саме тому дуже важливо прописати якомога чіткіші визначення в договорі на розробку ПЗ. Кожен випадок є унікальним, тож найкраще вказати всі дефініції "під себе" (що сторони розуміють під термінами "Послуги", "Вимоги до ПЗ", "Дефект", "Права на інтелектуальну власність" тощо).
Предмет договору
У цьому розділі прописуємо комплекс послуг, який за договором виконавець надаватиме замовнику. Пам'ятаймо про максимальну деталізацію, а тому про специфікацію ПЗ краще зазначити або в тексті самого договору, або в додатку до нього. У специфікації визначаємо всі вимоги й технічні характеристики до програмного забезпечення. Маємо врахувати й те, що у процесі розроблення програмного забезпечення замовник може забажати внести зміни до його специфікації, що своєю чергою може позначитися на строках та оплаті (зміни можуть потребувати додаткових витрат на реалізацію, а також розробник може не вкластися у визначений договором строк). Тому для уникнення неприємних ситуацій у майбутньому краще передбачити можливість вносити зміни за угодою сторін до попередньо оговореної специфікації.
Оплата послуг та передання прав інтелектуальної власності
Ми дійшли до одного з найважливіших розділів.
Здавалося б, основний етап пройдено: програмне забезпечення розроблено в установлений строк і замовнику залишилося лише прийняти його та використовувати на власний розсуд.
Проте, як відомо, диявол криється в деталях, а тому варто враховувати кілька важливих нюансів.
Повертаючись до термінології, відповідно до ст. 8 Закону України "Про авторське право та суміжні права" (далі – Закон) об'єктами авторського права є твори в галузі науки, літератури та мистецтва (зокрема, комп'ютерні програми та бази даних). Схожі за змістом положення містяться в Цивільному кодексі України (далі – ЦК) щодо об'єктів права інтелектуальної власності (ст. 420).
Стаття 11 Закону передбачає виникнення авторського права на твір внаслідок факту його створення. У нашому конкретному випадку автором є розробник, у якого виникає авторське право на відповідне програмне забезпечення з моменту його створення.
Українським законодавством передбачено наявність в автора особистих немайнових і майнових прав (ст. ст. 14 та 15 Закону). Розгляньмо їх детальніше.
Особисті немайнові права автора дають йому можливість:
– вимагати визнання свого авторства через зазначення належним чином імені автора на творі та його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;
– забороняти під час публічного використання твору згадувати його ім'я, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;
– обирати псевдонім, зазначати й вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі та його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;
– вимагати збереження цілісності твору та протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі й репутації автора.
Відповідно до Закону особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.
Під майновими правами автора потрібно розуміти виключне право на використання твору (дозволяє автору використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом) та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
На відміну від особистих немайнових прав, майнові права автора можна передавати (відчужувати) іншій особі, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
У контексті договору на розробку ПЗ нас цікавить саме передання майнових прав на об'єкт авторського права, а тому в договорі обов'язково має бути прописано момент, спосіб та умови їх передання від розробника замовнику (наприклад, через акт прийому-передання). На вибір сторін, права на розроблене ПЗ може бути передано або з моменту оплати замовником послуг розробника, або з моменту створення розробником відповідного ПЗ. На жаль, інколи розроблене програмне забезпечення може мати дефекти чи будь-яким іншим чином суперечити специфікації, а тому варто внести до договору право замовника вимагати від розробника привести ПЗ у відповідність до специфікації (наприклад, прописати положення в договорі, згідно з яким замовник повідомляє розробника про дефекти або/та будь-які невідповідності вимогам договору впродовж певного часового проміжку з моменту отримання акта прийому-передання).
Не варто забувати й про авторську винагороду. Автор згодом може висловити претензію щодо невиплати йому винагороди, а тому для запобігання таким суперечкам у майбутньому в договорі потрібно прописати, що авторська винагорода входить в оплату послуг із розроблення програмного забезпечення.
Оподаткування
Last but not the least. Задля уникнення неприємних ситуацій із фіскальними органами потрібно правильно розуміти й застосовувати вимоги чинного Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зважаючи на теперішні реалії в Україні, зазвичай розробники програмного забезпечення зареєстровані як фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи (ФОП із необмеженою кількістю осіб, які перебувають із ними у трудових відносинах, або які не використовують працю найманих осіб, і юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн грн; ставка податку: 3 % доходу – у разі сплати податку на додану вартість, або 5 % доходу – у разі зарахування податку на додану вартість до складу єдиного податку). Проте не варто забувати, що у випадку перевищення обсягу доходу в 5 млн грн суб'єкт господарювання має сплатити ставку єдиного податку в розмірі 15 % до суми перевищення зазначеного обсягу доходу.
Отже, розробники-ФОП, обсяг доходу яких протягом року не перевищує 5 млн грн, за свою діяльність сплачують лише єдиний податок і звільнені від сплати решти податків.
Якщо розробник не є ФОП, то він має сплатити 18 % ПДФО з доходів, нарахованих (виплачених, наданих) зокрема, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, нараховуваних (виплачуваних, надаваних) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Також варто враховувати, що відповідно до п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ з 1 січня 2013 р. до 1 січня 2023 р. звільнені від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не є роялті. У розумінні цього пункту, до програмної продукції належать:
– результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;
– примірники (копії, екземпляри) комп'ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, зокрема й у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп'ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп'ютерної програми чи в іншій формі;
– будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;
– криптографічні засоби захисту інформації.
Зазначене вище потрібно враховувати сторонам під час укладання договорів для убезпечення себе від претензій із боку фіскальних органів.
Підсумовуючи, варто зауважити, що правильно складений договір не лише має деталізувати всі домовленості сторін, а й захистити останніх від будь-яких непередбачуваних моментів у майбутньому.
Только авторизованные пользователи могут оставлять комментарии!